У міжнародному гуманітарному праві термін "народне ополчення" означає мешканців неокупованої території, які під час наступу супротивника спонтанно беруть до рук зброю, щоби протистояти вторгенню сил супротивника (не встигнувши при цьому сформувати регулярні збройні загони), якщо такі мешканці відкрито демонструють наявність зброї і поважають закони і звичаї війни. При цьому зазначена категорія озброєних людей, згідно з МГП - разом із медичним і релігійним персоналом - не вважається комбатантами.