Crowdly
Add to Chrome
Проаналізуйте фрагмент рішення національного суду і оберіть правильні тверджен...
✅ The verified answer to this question is available below. Our community-reviewed solutions help you understand the material better.
Проаналізуйте фрагмент рішення національного суду і оберіть правильні твердження з запропонованого переліку щодо впливу практики Європейського суду з прав людини на правову систему України:
« Отже, колегія суддів вважає, що повернення позовної заяви з підстав вказаних в оскаржуваній ухвалі суду є надмірним формалізмом та є перешкодою у реалізації права на доступ до правосуддя. Такий висновок виходить з практики застосування Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція). Так, відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії»).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцю і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до
суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі
«Белле проти Франції» від 04.12.1995 року). Для того, щоб право на доступ було
ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує
його права» (рішення у справах «Белле проти Франції» та «Нун`єш Діаш проти
Португалії»). У пункті 55 рішення у справі «Kreuz v. Poland»
(«Креуз проти Польщі») від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини
підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із
пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не
існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі,
якої прагнуть досягти. ...
Таким чином, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи