І не встануть з праведними злії з домовини (Т. Шевченко). 

Щось розбишацьке, хиже блиснуло в його очах (І. Нечуй-Левицький). 

Там за столом сиділи вже батько з сином (Панас Мирний). 

А по схилах гір усе хати, хати, хати (Г. Хоткевич). 

Там з вітром могила в степу розмовляє (Т. Шевченко). 

Блакитні гори хмар прикрилися ніби сивиим туманом диму (Н. Кобринська).