Нема гірш нікому, як тій сиротині: ніхто не

пригорне при лихій годині! (Нар. пісня).

Журавлі летять дзвінкоголосі, їх кличе даль

прозоро-вітрова (А.Малишко).

Сивітимуть знов у далині високі могили, віятиме

вітер полиновим духом, хлюпатиме степ колоссям в обличчя (А.Головко).

Болить мене голівонька від самого чола: не бачила

миленького ні тепер, ні вчора (Нар. пісня).

Чіпка чує: недалеко з-за жита хтось співає (Панас

Мирний).