Суд відмовляє у задоволенні позову, посилаючись на ч.

1 ст. 176 КЗпП України, яка імперативно забороняє направлення у відрядження

жінок із дітьми до трьох років. Погодження працівниці чи обставини догляду за

дитиною не мають юридичного значення.

Суд відмовляє у задоволенні позову, оскільки виконання

обов’язків бортпровідника-інструктора під час польотів створює потенційні

ризики для безпеки роботи, що порушує внутрішні правила підприємства.

Суд частково задовольняє позов, визнаючи, що

роботодавець має право встановлювати певні обмеження, але зобов’язує внести

зміни до локальних актів, щоб враховувати право працівників із сімейними

обов’язками на виконання своїх посадових обов’язків.

Суд задовольняє позов, визнаючи, що стаття 176 КЗпП

України порушує конституційне право на працю позивачки. Після винесення рішення

у справі суд звертається до Верховного Суду з ініціативою подання до

Конституційного Суду щодо перевірки конституційності цієї норми.