Церква стоїть на високому горбі коло ставу, що дрімає темною голубою водою в густих верболозах (Є. Гуцало)

Благородний і простосердий слов’янин він завжди попереджав про свій похід: „Хочу йти на ви” (О. Довженко)

Андрій застав Маланку покірливу й ласкаву, як завсіди по службі божій (М. Коцюбинський)

А по дорозі, що йде до села, ані лялечки (В. Винниченко)