це метод наукового пізнання, який полягає в уявному відволіканні від несуттєвих властивостей і зв’язків, предметів та одночасному виділенні однієї чи кількох сторін, що становлять об’єкт дослідження;

це принцип наукового дослідження, що формує мислене уявлення про об’єкт дослідження;

це мислене уявлення, яке формує гіпотезу наукового дослідження.

це процес наукового пізнання неочевидних фактів, які пов’язані з фенотипічно очевидними явищами;