Невизначеність об’єктів оренди публічного майна – конструктивних елементів благоустрою

Опис пастки: з 2017 року у Львові масово замість договорів оренди землі почали укладати договори оренди конструктивних елементів благоустрою. Причому, коли підприємці просять продовжити договір оренди землі, бо «конструктивних елементів благоустрою» на земельній ділянці, яку вони орендують, немає, їм звичайно ж погрожують, що їх не включать в схему розташування  малих архітектурних форм, а відповідно і позбавлять права на здійснення підприємницької діяльності, вчиняючи прямий тиск. Більшість підприємців погоджується на таку заміну, боячись втратити єдине джерело доходу, не усвідомлюючи, що вони формально перестають користуватися земельними ділянками, втрачаючи право на пролонгацію договорів оренди землі. Хоча де-факто для розміщення тимчасових споруд використовуються саме земельні ділянки, і жодних конструктивних елементів благоустрою на земельних ділянках, які орендують підприємці – немає.

Тобто за договором оренди конструктивних елементів благоустрою підприємцям передають невизначене комунальне майно, яке вони нібито мають зобов’язання зберігати і повернути ці конструктивні елементи у стані, не гіршому, ніж отримали. Втім на сьогодні не існує  систематизованих  переліків так званих конструктивних елементів благоустрою, ні їх технічних паспортів чи інших інвентаризаційних документів. Ці об’єкти майна не перебувають на балансі та не відображені в бухгалтерських звітностях. Тому з’ясувати, що саме передали в оренду, де межі переданого майна, і які його характеристики – неможливо.

Відтак підприємці, які мають неформальні домовленості з владою, можуть захоплювати набагато більші площі, ніж площа орендованих конструктивних елементів благоустрою. Також тимчасові споруди через таку підміну понять можна розташовувати на земельних ділянках, які мають обмеження у використання (охоронні зони комунікацій, в парках і скверах, охоронні зони пам’яток культури тощо).

Мало того, Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об’єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, прийнятим у 2016 р. чітко визначає безальтернативність відмови від землі на користь фантомних конструктивних елементів благоустрою, де цей рекет фактично чітко прописаний:

Ухвалою Львівської міської ради  визначено: «Якщо протягом шести місяців з дати прийняття ухвали міської ради суб’єкт підприємницької діяльності не уклав договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасових споруд він втрачає право на встановлення тимчасових споруд, у подальшому – на укладення договору (Ухвала Львівської міської ради №1273 01.12.2016 пункт 5.10)». Ця вимога прямо суперечить чинному наказу № 244 від 20.10.2011 Мінрегіонбуду, який чітко визначає, що підставою для отримання дозволу на розміщення тимчасової споруди є: – заява у довільній формі про можливість розміщення тимчасових споруд; – графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування тимчасових споруд, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів тимчасових споруд з прив’язкою до місцевості; – реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація);

У цьому наказі зазначено: «Цей перелік документів є вичерпним». Тобто для розміщення тимчасової споруди не передбачено оренди конструктивних елементів благоустрою.

Фактично створення не передбачених законодавством умови обумовлює не лише очевидну корупційну складову: невідомо що передають в оренду, а також як ідентифікувати об’єкт майна, що має ознаки шахрайства. В типовому договорі оренди так званих конструктивних елементів благоустрою записано:

1.2. Сторони домовилися, що цей договір не потребує підписання акта приймання-передачі між Орендодавцем та Орендарем. Орендар вступає у користування окремими конструктивними елементами благоустрою з моменту підписання цього Договору». Тобто без акта приймання передачі, та без технічного паспорта орендованого об’єкта. Відтак неможливо визначити , що саме передали в оренду,  чи зберігає орендар орендоване майно

Також пропонований механізм оренди конструктивних елементів благоустрою має істотні корупційні ризики, зокрема пункт цієї ухвали:

3.2. Внесення змін до договорів на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об’єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення (тимчасових споруд, літніх майданчиків та літніх майданчиків без прив’язки до стаціонарних об’єктів атракціонів, ярмарків, відкритих ресторанного господарства у м. Львові) у частині розрахунку орендної плати згідно з Методикою розрахунку розміру орендної плати за оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності м. Львова, затвердженої цією ухвалою, не потребує підписання додаткових угод зі сторони орендаря та орендодавця, а проводиться управлінням комунальної власності в односторонньому порядку на підставі цієї ухвали з дати її прийняття».

Тобто управління комунальної власності Львівської міської ради за внутрішнім переконанням без належних правових підстав та бухгалтерської звітності, первинних документів розраховує орендну плату без оцінки та балансового обліку вартості орендованого майна в односторонньому порядку. Яким чином здійснюється цей розрахунок - невідомо. Оскільки  як  визначити площу конструктивного елемента без технічної документації та як встановити вартість орендованого об’єкта- невідомо.

Львівська міська рада як орендодавець сама не має оформлено права власності на так звані конструктивні елементи благоустрою, які передає в оренду. Для того, щоб згідно Цивільного кодексу передати об’єкт майна в оренду, він має бути ідентифікований. Для цього повинна бути оформлена технічна документація. І звичайно, право власності теж має бути оформлене на усі ці об’єкти. У встановленому законом порядку. [[i]].

Передумови і підстави: на наше переконання підствою такої невизначенотсі є намагання представників Львівської міської ради забезпечити розміщення тимчасових споруд з ручним режимом керування, а також розірвати чинні договори орнеди землі, щоб  убезпечитися від їх автоматичної пролонгації. А також отримати змогу передавати в орнеду фактично земельні ділянки з обмеженнями для встановленнф тимчасових сопруд, оскільки аналогічних  обмежень при орнеді конструктивних елементів немає. Також причиною є пасивінсть самих субєктів пубприємництва щодо  вирішення  питання прозорості отримання та використання комунального майна.

Наслідки: істотні корупційні ризики, очевидно ручний розподіл орендованих констурктивних елементів благоустрою, порушення прав субєктів підприємницької діяльності.

Пропозиції щодо усунення: створити публічний реєстр з чітким обгрунтуванням балансвої вартості конструктивних елементів благоустрою.