logo

Crowdly

Browser

Add to Chrome

Questions Bank (1395902 total)

Визначте коректність наведених нижче тверджень про творчість як одну з сутнісних ознак людини:

View this question

Платон у діалозі "Федр" розкриває тему діалогу як однієї із форм комунікації на тлі усе більшого поширення в античній культурі писемності:

«

У тому-то, Федре, й полягає дивовижна

прикмета письма, яке надзвичайно нагадує живопис. Витвори живопису стоять немов

живі. А коли їх про щось запитаєш, вони поважно мовчать. Так само й написані

твори. Тобі здається, що вони мислять і говорять, а якщо, бажаючи чогось

навчитися, їх запитати про щось із того, що в них сказано, то вони завжди

твердять одне й те саме. Кожен раз написаний твір мандрує то сюди, то туди і

стає однаково доступним як для тих, хто його розуміє, так і для тих, кому він

не призначений. Він не знає, до кого має промовляти, а до кого – ні. А коли

його зневажають і незаслужено ганьблять, він потребує допомоги свого творця, бо

сам не в змозі себе захистити

» (Федр 275d–e).

Ці платонівські критичні аргументи (письмо

є пародією на особисту присутність; воно негуманне, йому бракує теплоти, воно

руйнує автентичний діалог, воно є безособовим і не визнає індивідуальності

співбесідників; воно нерозбірливе у своєму розпо­всю­дженні) можна використовувати і для аналізу впливу на комунікативну сферу буття людини новітніх засобів масової комунікації, у т.ч. Інтернету.

100%
0%
View this question

Оберіть адекватні характеристики творчості

View this question

Історик філософії і культури

О.Ф. Лосєв, досліджуючи феномен естетики Відродження, приходить до

висновку, що титанізм цієї епохи, тобто вивищення людини до рівня Бога,

передусім в аспекті здатності творити, має зворотний бік. Зокрема, він

стверджує: "Відродження прославилось своїми побутовими типами

підступності, віроломства, вбивства

з-за рогу, неймовірної мстивості і жорстокості, авантюризму і всякого

розгулу пристрастей." На основі цього встановленого Лосєвим зв'язку між

бажанням максимального самоствердження особистості та його зворотним

боком можна зробити висновок, що необхідно критично ставитись до спроб

романтизації креативістського ідеалу людини і що самоствердження людини у

світі повинне мати моральну межу.

100%
0%
View this question

За висловом відомого психолога О. М. Леонтьєва, "кожна окрема людина вчиться бути людиною. Щоб жити в суспільстві, їй недостатньо того, що дає природа при народженні. Вона повинна ще опанувати те, що було досягнуто в процесі історичного розвитку людського суспільства".

Про який процес йдеться у вислові Леонтьєва?

View this question

Вкажіть некоректно сформульоване твердження щодо проявів соціокультурної природи людини:

View this question

Джон Д. Пітерс у праці

"Слова на вітрі: історія ідеї

комунікації

" виділяє дві моделі комунікації: (1) модель сократівського діалогу і (2) модель євангелічного розсіювання (притча про сіяча на березі моря перед численною й різнорідною аудиторією). Перша передбачає близьку і тісну міжособистісну взаємодію, а друга   поширення слова на усіх потенційних слухачів без звернення ні до кого особисто. Розподіліть наведені конкретні приклади комунікації за цими двома моделями:

View this question
Передумовами творчості є всезагальні властивості матерії — активність і відображення. Виявом активності матерії є її розвиток. З удосконаленням форм відображення на вищій його стадії, тобто на рівні людської свідомості, виникають здібності людей до творчості. Творча активність стає властивістю відображення і розвивається разом з ним. У розумі людини виникають унікальні образи, які, матеріалізуючись у процесі практичної діяльності, спричиняють появу предметів, процесів і систем, що не існували раніше, наприклад, створення лікувальних препаратів, виведення нових порід сільськогосподарських тварин і сортів рослин, конструювання оригінального технічного обладнання, розроблення нових принципів землевпорядкування тощо. Формування цих образів суттєво залежить від здібностей людини.
100%
0%
View this question
У пізнанні людини немає двох паралельних, незалежних один від одного "механізмів", один з яких обслуговував би раціональність, а інший — творчість. Виокремити подібні "механізми" неможливо, оскільки творчість пронизує весь пізнавальний процес, її компоненти містяться і в змісті чуттєвих уявлень, і в системі понятійних образів як у живому спогляданні, так і на рівні емпіричного та теоретичного пізнання. Отже, творчість не протилежна раціональності, а є її природним і необхідним доповненням. Одне без іншого не може існувати. Творчість, протікаючи підсвідомо, не підпорядковуючись певним правилам, врешті-решт, на рівні результатів може бути консолідована з раціональною діяльністю, включена до неї, стати її складовою або у конкретних випадках спричинити створення нових видів раціональної діяльності.
100%
0%
View this question

Назвіть поняття, яким позначається особливий спосіб буття людини, незвідний до її біологічної програми і який проявляється у розвиненості духовності, моральності, творчості, усвідомленості свободи та їхньому гармонійному поєднанні.

View this question