Modifiez le programme afin de définir la déclaration suivante pour la section .data :
Variables de données :.long 0xDEADCAFE
.long 1678
num_i32s :
.long -24786
La directive .long est utilisée pour déclarer une variable de type entier d'une longueur de 32 bits.
Modifiez également le programme de manière à ce qu'il se compile correctement et effectuez un vidage mémoire en mode débogage. Vous pourrez ainsi visualiser correctement le contenu de la section de données.
Comme pour l'exercice précédent, copiez-collez les fichiers de vidage mémoire et mettez en surbrillance les valeurs selon les instructions du modèle . Joignez également le fichier source .asm à titre de référence (cependant, le code source ne sera pas évalué).
Lancez maintenant le débogueur en cliquant sur le bouton « Déboguer ».
Dans le menu Débogage, veuillez vous assurer que la case Afficher les registres est cochée :
Maintenant, en utilisant l'instruction Step over, passez à l'instruction suivante, puis à l'instruction ret.
movl $variables, %eaxretVous devriez maintenant voir quelque chose de similaire à ceci :
Dans la section Registres , vous pouvez consulter le contenu des registres internes du processeur. L'instruction mise en évidence a déplacé l'adresse indiquée sous l' étiquette Variables vers le registre eax. Veuillez donc lire cette valeur en hexadécimal et l'inscrire dans la zone de réponse en utilisant le modèle fourni. Notez également cette valeur, car nous l'utiliserons ultérieurement.
Si vous utilisez Windows, ce sera probablement quelque chose comme 0x402000 , et si vous utilisez Linux, plutôt quelque chose comme 0x804c020 . Ne quittez pas encore la session de débogage ;)
Avant de commencer cet exercice, il est nécessaire de configurer l'environnement SASM. Après avoir démarré SASM, accédez au menu Paramètres et repérez l'onglet Compilation. Dans cet onglet, vérifiez que l'option x86 est cochée dans la section Mode et que l'option GAS est cochée dans la section Assembleur. Ne modifiez pas les autres paramètres ! Les paramètres corrects sont indiqués dans la figure ci-dessous.
Veuillez ouvrir SASM, vérifier que vos paramètres sont corrects (x86 et GAS), copier-coller le programme simple fourni séparément dans cette section (TP 1) du cours, le compiler et l'exécuter. Le programme a-t-il été compilé correctement, sans erreur ?
Voici un exemple de ce à quoi cela pourrait ressembler après avoir compilé et exécuté le programme avec le bouton (sous Linux, donc pas de « _ » ici, mais vous aurez probablement besoin des tirets bas) :
Cet exercice porte sur la manière dont différents types de données sont organisés en mémoire.
L'organisation de la mémoire x86 est appelée little-endian . Cela signifie que l'octet de poids faible (LSB) d'une variable multi-octets est placé à une adresse mémoire plus basse. Pour rappel, voici une diapositive du cours :
Commençons donc par quelques notions de base. Quelle séquence d'octets préféreriez-vous trouver dans un dump mémoire si la machine sur laquelle vous travaillez est little-endian et que la mémoire contient une variable 32 bits dont la valeur est 0x01020304 en hexadécimal ?
Користуючись матеріалом попередніх лекцій, іншими ресурсами, виконайте практичне завдання.
Провести SWOT-аналіз будь-якого супермаркету (оберіть на ваш розсуд), оцінити ризики його діяльності й визначити стратегію розвитку за допомогою методу експертних оцінювань.
Для проведення SWOT-аналізу використовуйте нижчезазначений приклад, а також шаблон для виконання завдання.
Ефективність обробки ризиків суттєво залежить від оцінювань цих ризиків. Розрізняють якісний і кількісний підхід до встановлення значень ризиків.
Якісний підхід до кількісного оцінювання ризиків використовує словесну шкалу можливих наслідків (низька, середня та висока) і ймовірність виникнення цих наслідків. Переваги: зрозумілість усьому персоналу; недоліки: суб’єктивність такого вибору.
Такий підхід застосовують:
Якісний аналіз використовує фактичну інформацію та дані.
Кількісний підхід до кількісного оцінювання ризиків використовує шкалу з числовими значеннями як для наслідків, так і для ймовірностей, ґрунтуючись на даних, отриманих із різних джерел.
Переваги: безпосередній зв’язок із завданнями й потребами організації, бо він використовує фактичні дані за попередній період про інциденти.
Недоліки: немає даних за новими ризиками й уразливістю.
Практичне заняття присвячене якісному підходу в оцінюванні ризиків, тому розглянемо один із його інструментів, а саме SWOT-аналіз.
SWOT-аналіз — дослідницька процедура, ідея якої полягає в комплексному описі сил (Strength), слабкостей (Weakness), можливостей (Opportunities), загроз (Threats) під час розробки стратегії організації.
Оформлюють цю технологію у вигляді матриці.
Strength |
Weakness |
S1. | W1. |
S2. | W2. |
S3. | W3. |
… | … |
Opportunities |
Threats |
O1. | T1. |
O2. | T2. |
O3. | T3. |
… | … |
Зміст цієї процедури такий:
а) вивчають сили — конкурентні переваги організації на певних ділянках;
б) вивчають слабкості — негативні внутрішні чинники;
Перші два чинники, а саме сильні і слабкі сторони, можна легко оцінити самостійно. Але оцінюйте неупереджено й не згладжуйте слабкі сторони — розглядайте аналіз критично. Так ви точно виявите всі больові точки й розробите ефективну стратегію.
в) вивчають політичні, економічні, технологічні, соціальні чинники макросередовища організації з метою виявлення стратегічних і тактичних загроз і своєчасного попередження про збитки від них;
г) вивчають стратегічні й тактичні можливості організації, необхідні для зменшення «слабкостей» і зміцнення «сил»;
Аналіз зовнішніх чинників
Вплив зовнішніх чинників на підприємство й людей дуже відчутний, тож дуже важливо знайти способи контролю ситуації — своєчасний аналіз і розробка дій для усунення загроз.
ґ) сили погоджують із можливостями для формування нової стратегії.
Заздалегідь проведено аналіз ризиків інтернет-провайдера «Олімп». У результаті подальшого обговорення стратегії розвитку керівництво компанії та керівники відділів проаналізували активи фірми і її персонал, джерела загроз, матеріально-технічну й інформаційну базу, відгуки клієнтів, визначили потенційні можливості.
На основі даних сформульовано чинники, які представлені в таблиці (мінімум — 3 чинники).
SWOT-аналіз інтернет-провайдера «Олімп»
Strength | Weakness |
S1. Висококваліфікований персонал | W1. Брак системи аварійного електропостачання |
S2. Сертифіковані засоби захисту інформації | W2. Застаріла система регулярного резервного копіювання |
S2. Високий рівень довіри клієнтів | W3. Нестача двофакторної аутентифікації
|
Opportunities | Threats |
O1. Закупка нового обладнання | T1. Витік і (або) втрата інформації |
O2. Налагодження взаємодії з бізнес-партнерами, інвесторами | T2. Підкуп персоналу |
O3. Зростання попиту на інтернет-послуги | T3. Зміна нормативної бази у сфері інтелектуальної власності
|
Для кожного чинника встановлюють ступінь важливості (1 — найменш важливий, 3 — найбільш важливий), потім здійснюють розрахунок вагових коефіцієнтів.
Далі проводять експертне оцінювання (наприклад, 5-ти експертів) за кожним критерієм у балах від 1 до 5 (1 — незадовільно, 5 — відмінно).
Для такого оцінювання створюють таблицю експертних оцінок за кожним критерієм (наприклад, за критерієм — слабкі сторони).
Зважені оцінки чинників слабких сторін організації (W)
Weakness | Ступінь важливості | Ваговий коефіцієнт | Експертні оцінки | Середня оцінка | Зважена оцінка | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|
| |||
W1. Брак системи аварійного електропостачання | 2 | 2 /6 = 0,33 | 5 | 3 | 5 | 3 | 4 | 4 | 4 * 0,33 = 1,32 |
W2. Застаріла система регулярного резервного копіювання | 3 | 3 / 6 = 0,5 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 * 0,5 = 1,5 |
W3. Нестача двофакторної аутентифікації | 1 | 1 / 6 = 0,17 | 2 | 4 | 4 | 3 | 3 | 3,2 | 3,2 * 0,17 = 0,54 |
Всього | 6 | 1,0 |
|
|
|
|
|
| 3,36 |
Аналогічно здійснюють експертне оцінювання для кожного критерію матриці SWOT-аналізу.
Зважені оцінки чинників сильних сторін організації (S)
Strength | Ступінь важливості | Ваговий коефіцієнт | Експертні оцінки | Середня оцінка | Зважена оцінка | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|
| |||
S1. …. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
S2. … |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
S3. … |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зважені оцінки можливостей організації (О)
Opportunities | Ступінь важливості | Ваговий коефіцієнт | Експертні оцінки | Середня оцінка | Зважена оцінка | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|
| |||
О1. …. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О2. … |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О3.… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зважені оцінки загроз організації (Т)
Threats | Ступінь важливості | Вагомий коефіцієнт | Експертні оцінки | Середня оцінка | Зважена оцінка | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|
| |||
Т1. …. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Т2. … |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Т3.… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Наступним кроком є створення інтерактивних матриць для рангової оцінки між зовнішніми загрозами й внутрішніми слабкими сторонами; між можливостями й внутрішніми сильними сторонами.
Інтерактивна матриця для рангової оцінки між зовнішніми загрозами й внутрішніми слабкими сторонами
| W1 | W2 | W3 |
Т1 | + | + | + |
Т2 | 0 | + | + |
Т3 | 0 | 0 | 0 |
Пріоритетною є та загроза, яка має найбільше поєднань зі слабкими сторонами організації (у нашому прикладі це Т1 — витік і (або) втрата інформації).
Завершальний крок — це зведення результатів і їх аналіз.
Заповнення чотирьох квадрантів на перетині сильних / слабких сторін, можливостей / загроз дозволять виявити й описати чотири види стратегії:
Наприклад, S2O3 — вихід на нові території та розширення клієнтської бази; W1O1 — створення системи аварійного електропостачання; S1T2 —преміювання персоналу й створення комфортніших умов для праці; W2T1 — удосконалення системи резервного копіювання.
Укажіть, до якого виду ризиків належить зміна валютного курсу долара
Укажіть, який метод оптимізації передбачає передачу непрофільних функцій зовнішнім спеціалізованим підприємствам
Укажіть, що є визначальним етапом у бізнес-аналізі, під час якого бізнес-аналітик виявляє та документує потреби зацікавлених сторін
Укажіть, за допомогою якого інструмента можна здійснити якісний бізнес-аналіз чинників зовнішнього середовища