В. Це стійке сполучення слів, граматично організованих за моделлю словосполучення або речення.

Б. Це слова або вислови, властиві мові певної вузької професійної (рідше – соціальної) групи людей, поставлених в особливі умови життя.

А.Це така група слів нашої мови, яка потребує до себе спеціальної уваги, постійного звіряння з словниками, повсякчасного поновлення в пам’яті значення потрібних для роботи найменувань.

Г. Це вид простого тропа, в якому одне явище як поняття виявляється шляхом зіставлення з іншим явищем.

Об’єктивність, зрозумілість, точність, логічність, аргументованість, використання термінів, широке використання складних речень, зокрема складнопідрядних з чітким логічним зв’язком між компонентами, «сухість» викладу.

Закличність, схвильованість, певний пафос, оцінність інформації, широке використання суспільно-політичної лексики, чітка авторська позиція, індивідуальність викладу.

Довільність, емоційність, широке використання загальновживаних слів, уживання слів із суфіксами пестливості, згрубілості, простих, часто неповних речень, звертань тощо, індивідуальні риси усного мовлення.

Точність формулювань, тексти не припускають двозначності сприймання змісту, відсутність емоційності, образності, індивідуальних авторських рис, дотримання прямого порядку слів у реченні, використання усталених конструкцій (кліше).

В Науковий.

Г Офіційно-діловий.

АХудожній.

Б Публіцистичний.

Б. В спеціальній науково-популярній літературі.

В. В офіційно-ділових паперах.

Г. В тлумачних, орфографічних, орфоепічних та етимологічних словниках.

А. В державних стандартах, а також у спеціальних довідниках і словниках.

А.Домашня адреса, вітальний адрес.

Б.Військовий парад, воєнний інститут.

В. Присадибна ділянка, земельна дільниця.

Г. Спостережливий пункт, спостережна дитина.

Г. Конфесійний стиль.

Б. Науково-популярний стиль.

А. Публіцистичний стиль.

В. Науковий стиль.

А. Слова, що вживаються в перенесному значенні.

Г. Слова близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття.

Б. Слова, близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням.

В. Слова різні за значенням, але однакові за звучанням і написанням.

Пояснювальна записка.

Резюме.

Характеристика.

Автобіографія.

Б.Цього року робітники професійно виклали бруківку.

В.Такі лекції важко сприймаються студентами.

А.По понеділкам заняття відбуваються в четвертому корпусі.

Г.Курсову роботу написано першокурсником.

Б. Властивість слова вживатись у різних значеннях.

В. Засіб створення термінів

Г. Це слова різні за значенням, але однакові за звучанням і написанням.

А. Це те середовище, яке надає однозначності загальновживаному (часто багатозначному) слову.