Категорія "екзистенція" була введена у філософський обіг ...

Життя будь-якого індивіда завжди вбудоване в конкретно-історичну ситуацію і

реальну соціальну структуру. 

Так вважали представники ...

Людину як істоту, що здатна пізнати саму себе, вперше розглянув ...

Соціальний

характер - це взаємозв'язок індивідуальної психічної сфери і соціоекономічної

структури. Його слід розглядати як активний

психологічний фактор соціального процесу, як результат динамічної адаптації людської природи до

структури суспільства.

Так вважав (вважала) ...

Людина є біологічно недостатньою істотою,

 на відміну від інших тварин

людина має менше інстинктів та засобів виживання і не може вести тільки

природне існування, людина не закріплена в своїй біологічній організації. Ця

недостатність визначає її відкритість світу. Тварина жорстко прив’язана до

певного середовища. Людина ж, завдяки відкритості світу, є дуже пластичною,

здатною до навчання істотою.

Так вважав ...

Філософська антропологія не погоджується  ...

Засновником сучасної

філософської антропології вважається ...

Людина - це істота, у якій перетинаються дві сфери – певне вітальне ядро (потяги,

афекти, тобто усе, що несе із собою природне, органічне життя) та «дух», як єдність того, що іменують розумом і переживаннями (це доброта, любов,

каяття, шанування – все те, що є воля, відчужена від примусу і тиску органічного

життя).

Такий погляд на людину мав ...

Людина – це свобода

. Людина

вільна, незалежно від реальних можливостей існування. 

Так вважали представники ...

Філософська антропологія досліджує ...