якщо нема підозри на травму хребта

в будь якому випадку

краще пораненою кінцівкою до низу

треба перевірити кишеню і

вийняти предмети, якщо вони там є

треба рахувати кількість обертів воротка

можна не витрачати час на перевірку кишень

опік

критична кровотеча

обструкція дихальних шляхів

не менше 5 хвилин

можна застосовувати тільки стерильний бинт

не менше 15 хвилин

не менше 10 хвилин

Місії міжнародного Червоного Хреста.

Миротворчі сили ООН.

Діючі комбатанти.

Поранені й полонені комбатанти.

Захист осіб, які не беруть участі

у збройному конфлікті.

Забезпечення добробуту людини в

державі.

Забезпечення добробуту комбатантів.

Забезпечення добробуту держави.

Формування в особового складу психічної стійкості та психологічної

готовності до бою (виконання завдань за призначенням).

Регламентоване

підтримання емоційної стабільності та стандартизація психічних реакцій

особового складу, без безпосереднього розвитку бойової стійкості чи здатності

діяти в екстремальних умовах.

Стандартизація психоемоційних реакцій особового складу та підтримання

емоційного балансу, без акценту на формування бойової стійкості та готовності

діяти в екстремальних умовах.

Забезпечення інституційно-адміністративної відповідності

психофізіологічних і поведінкових показників особового складу встановленим

нормативам шляхом стандартизації емоційних реакцій і підтримання стабільного

рівня психологічного комфорту.

Ознайомлення

особового складу з воєнно-політичною обстановкою у світлі загальних тенденцій

світового розвитку, де роль Збройних Сил України розглядається як частина

глобальних процесів, а не як окремий провідний чинник; плекання в особового

складу прагнення до самореалізації й професійного вдосконалення передусім у

власних інтересах; формування внутрішньої гармонії та психологічної рівноваги,

що дозволяє уникати надмірного занурення у складні завдання оборони; розвиток

здатності відкрито сприймати різноманітні інформаційні потоки, навіть якщо вони

мають суперечливий або відмінний від державної позиції характер; створення умов

для природної інтеграції особового складу в соціальне середовище з урахуванням

усіх стихійних і організованих впливів як «невід’ємної частини життя».

Роз’яснення

особовому складу воєнно-політичної обстановки, стану воєнно-політичних відносин

на певний момент (у певний період), місця і ролі Збройних Сил України в системі

захисту національних інтересів держави; 

розвиток в особового складу мотивації до військово-професійної

діяльності;  вплив на формування

морально-психологічної стійкості та свідомого ставлення до виконання бойових

завдань щодо захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності

України; розвиток в особового складу здатності протистояти негативному

інформаційно-психологічному впливу на свідомість військовослужбовців;  мінімізація соціальних стихійних та

організованих впливів на процес навчання, виховання та бойової діяльності

особового складу.

Ознайомлення

особового складу з воєнно-політичною обстановкою у загальних рисах без

надмірного заглиблення в роль Збройних Сил України; розвиток у

військовослужбовців мотивації до особистого професійного зростання, без

обов’язкового акценту на службі державі; формування у особового складу вміння

зберігати нейтралітет у виконанні бойових завдань, аби уникати надмірного

напруження; виховання толерантності до різних інформаційних підходів, навіть

якщо вони суперечать офіційній позиції держави; пристосування до соціальних

впливів як невід’ємної частини сучасного суспільного життя замість їх

мінімізації.

Інтерпретація

воєнно-політичної обстановки через призму глобальних інтеграційних процесів без

виокремлення ролі Збройних Сил України як самостійного суб’єкта; орієнтація

особового складу на досягнення особистісних професійних результатів, що не

обов’язково корелюють із завданнями державної безпеки; акцент на формуванні

психологічного комфорту військовослужбовців як самоцілі, навіть за рахунок

зниження бойової напруги й вимогливості; толерантне ставлення до багатоманітних

інформаційних потоків та інтерпретацій, у тому числі тих, що містять

альтернативні або контроверсійні підходи до державної політики; визнання

соціальних стихійних і організованих впливів як природних чинників освітнього

та виховного процесу, що не потребують суттєвого обмеження чи мінімізації.

Моніторингу поведінкових проявів суб’єкта під час події з метою

визначення його психологічної придатності, без урахування колективних взаємодій

і контекстуальних детермінант; когнітивно-рефлексивна методика, спрямована виключно

на фіксацію результатів події, що не включає аналіз причин і наслідків дій,

обговорення помилок або можливості навчання на досвіді.

Збору інформації про учасника для статистичного порівняння його дій із

нормативними показниками, що не передбачає обговорення або навчальної

рефлексії; процес вербальної ідентифікації особистісних якостей та оцінки

потенціалу учасника без аналізу події чи її контексту.

Отримання пояснення; отримання інформації з врахуванням контексту; звітність

про показники ефективності та/або можливості для подальшого вивчення

результатів події, дослідження або оцінка результатів роботи після участі в

заході.

Ранжування учасників за рівнем виконання завдань, що ігнорує аналіз

причинно-наслідкових зв’язків та рефлексивне осмислення дій; методика прямого

тестування когнітивних і емоційних реакцій особистості з метою виявлення

слабких місць у психоемоційній стійкості, без подальшого обговорення

результатів.

Забезпечення

загальної поінформованості особового складу про окремі історичні події та

культурні традиції; формування у військовослужбовців загальних уявлень про

державні символи й офіційні атрибути; підтримання формального рівня дисципліни

та зовнішньої лояльності до військового командування. У цьому контексті її

основним завданням постає ознайомлення з культурним надбанням та елементами

державного протоколу, тоді як формування морально-психологічної стійкості,

глибокої національної свідомості та бойової готовності трактується як

факультативний і другорядний результат.

Цілісного

процесу культурно-символічної інтеграції особового складу, і занурення

військовослужбовців у простір національних ритуалів, історичних алюзій та

знаково-символічних систем; форма інтелектуально-емоційного залучення до

традицій та офіційних атрибутів державності, що створює атмосферу належності до

спільноти, завдання зосереджуються переважно на підтриманні ритуальної

спадкоємності та зовнішньої лояльності, тоді як формування моральної стійкості,

бойових якостей та внутрішньої готовності до захисту Вітчизни відходить на

периферію, сприймаючись як побічний наслідок, а не як визначальний результат.

Інтеграції

військовослужбовців у систему культурно-історичних орієнтирів та

загальнодержавних символічних наративів. забезпечення базового рівня

обізнаності щодо ключових історичних подій, елементів національної традиції та

офіційних державних атрибутів, а також у формуванні поверхневих моделей

організаційної лояльності до військового керівництва; розвиток глибинної

національної самосвідомості, морально-психологічної готовності та ідейної

вірності Присязі і розглядається як вторинний, а подекуди факультативний

результат.

Своєчасного

доведення до особового складу актуальної інформації про діяльність керівництва

держави та військового командування, спрямованої на зміцнення обороноздатності

країни;  формування

морально-психологічних мотиваційних основ службової діяльності та цільової

спрямованості підготовки військовослужбовців до виконання завдань щодо захисту

національних інтересів;  утвердження

засад діяльності Збройних Сил України та формування довіри до керівництва

держави, відповідних командирів (начальників).