Crowdly
Додати до Chrome
Теоретико-прикладні засади юридичної діяльності
Шукаєте відповіді та рішення тестів для Теоретико-прикладні засади юридичної діяльності? Перегляньте нашу велику колекцію перевірених відповідей для Теоретико-прикладні засади юридичної діяльності в e-learning.lnu.edu.ua.
Отримайте миттєвий доступ до точних відповідей та детальних пояснень для питань вашого курсу. Наша платформа, створена спільнотою, допомагає студентам досягати успіху!
Який спосіб (форму, метод) імплементації використано у наступному прикладі: «Чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства» (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори України»)?
Що є об’єктом національної імплементації в наступному прикладі Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про проведення загальнокримського референдуму» від 6 березня 2014 року т акож суперечить основоположним принципам суверенності та територіальної цілісності держави, закладеним у міжнародно-правових актах, зокрема принципу взаємної поваги до суверенної рівності кожної держави, що включає політичну незалежність, можливість зміни кордонів відповідно до міжнародного права мирним шляхом і за домовленістю» (Рішення КСУ № 2-рп/2014 від 14 березня 2014 року. Справа про проведення місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим)"
Ознайомтесь із наведеними нормативними положеннями та вкажіть, яке із мовних правил нормопроектної техніки не дотримане у даному випадку
Відповідно до ч. 3 ст.
148 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»: «Начальник територіального
управління Державної судової адміністрації України
за поданням голови місцевого суду призначає на посаду керівника апарату
місцевого суду, заступника керівника апарату місцевого
суду та звільняє їх з посади, за поданням голови місцевого суду
застосовує до них заохочення або накладає дисциплінарні стягнення відповідно
до закону; присвоює керівнику апарату
місцевого суду, його заступнику ранги
державного службовця відповідно до законодавства про держав
ну службу».Що є предметом національної імплементації в наступному прикладі : «…тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому наступне виселення її з відповідного житла є невиправданим втручанням в приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла» (Постанова КЦС/Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 754/613/18-ц )?
Встановіть у призмі нормопроектної техніки відповідність між
Які з наведених нижче національних юридичних актів є передумовою національної імплементації?
Ознайомтесь із наведеними нормативними положеннями та вкажіть, яка правотворча помилка мала місце у результаті недотримання правил нормопроектної техніки
Частина 1 ст. 29 КПК
встановлює, що: «кримінальне провадження здійснюється державною мовою».
Натомість у ч. 1 ст. 14 Закону «Про засади державної мовної політики» було встановлено
(у 2018 р. закон був визнаний неконституційним), що: «
судочинство в Україні у …
кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на
якій поширена регіональна мова (мови) … за згодою сторін суди можуть
здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами)».
Проаналізуйте фрагмент рішення національного суду і оберіть правильні твердження щодо впливу практики Європейського суду з прав людини на правову систему України
« В суді першої інстанції позивач визнав, що йому при реєстрації його батьком дитини було відомо, що він не є біологічним батьком дитини проте, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та задовольнив позов застосувавши рішення ЄСПЛ від 4 грудня 2018 року, справа "Якушев проти України". Колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на рішення Європейського суду з прав людини від 4 грудня 2018 року у справі "Якушев проти України", оскільки у вказаній справі обставини полягали в тому, що жодна зі стороні не стверджувала, що заявник знав, що не був батьком дитини на момент визнання батьківства. Сторони протягом багатьох років не сумнівалися в батьківстві заявника… У справі яка є предметом апеляційного розгляду встановлено інші обставини справи, а саме обізнаність позивача про те, що він не є біологічним батьком дитини Таким чином вищенаведене рішення ЄСПЛ не підлягало до застосування у вказаній справі.