це тип людини, ціннісна орієнтація якої полягає у пошуку смислу життя, начала всіх начал життя, вищої духовної сили – Божества; релігійна людина може й не належати до жодної з церков, не виконувати обрядів; головним для неї є пошук вищого сенсу, вищої правди, першопричини буття 

тяжіє до пізнання світу, до осмислення взаємовідносин між людьми

тягнеться не до суто адміністративної влади, а до такої, що відповідає вищим духовним вимогам, базується на істинних духовних цінностях і на цій основі детермінує мотиви та дії інших людей

шукає користь у пізнанні; для такого типу людини цінність пізнання пов’язана з тим, що дає користь їй самій, сім’ї, колективу, людству; мислення такої людини має прагматичну спрямованість

прагне знайти себе в іншій людині, жити заради інших; тягнеться до всеосяжної любові, любові до людства, у якій стираються межі індивідуальності

сприймає довкілля як щось гармонійне або дисгармонійне, намагається пізнати світ через естетичні враження у вигляді форми, кольору, ритму; має потяг до самовираження в естетичній формі

погляди, традиційність/сучасність, партійність, уподобання, релігійність/вірування, тенденційність чи об`єктивність тощо

змістовність і глибина чи поверховість мислення, тверезість думки, раціоналізм, ірраціоналізм, розсудливість чи імпульсивність, освіченість, ерудованість, аналітичність тощо

обставини, зв’язки, кон’юнктура, знайомства, рідня, друзі/дружба, ворожнеча, конкурентність, тварини, фауна тощо

міміка, жестикуляція; шкала емоцій – журба, веселість і т. д.; спосіб поведінки, поза, динамічні звички, ольфакторика, різні невербальні реакції тощо

логотип) та інша емблематика (символіка), фірмовий одяг, значки та інші фірмово-стильові компоненти, перформанс (елементи) тощо

зовнішність, одяг (стиль), фігура, боді-білдинг, зачіска, привабливість, краса тощо, тобто портрет

робота, посада, ділові якості, соціальне становище, доходи/дивіденди, благодійність, соціальна відповідальність, партнерство, сімейний стан, майновий стан тощо

комунікабельність, дикція, виразність мови чи монотонність, доступність і образність висловлення, чіткість і ясність викладу, дипломатичність тощо

типи характеру – авторитарний, колегіальний і т. ін.; психографічні риси – холерик, сангвінік, меланхолік, флегматик; риси характеру – самоконтроль, витримка, завзятість, впертість, врівноваженість, самостійність, стійкість, пасивність, активність, амбіційність тощо

мовний словник, лексика, стилістика, змістовність, аргументація; мовленнєва система, яка характеризується специфікацією, продуктивністю, миттєвістю, довільністю знаків, трансльованістю і культурною зумовленістю тощо

урахування ментальності суб’єкта, його антропологічних, статево-вікових, зовнішніх естетичних даних, духовно-морального, особистісно-суб’єктного, професійного рівня розвитку, соціальної зрілості, міри сформованості іміджевих переваг, наявності реальних можливостей і т. ін.

матеріалізацію нових елементів іміджу чеерез інтеграцію в інтра- та інтерпсихічний простір клієнта, оволодіння новими поведінковими стереотипами, синхронну об’єктивацію самооцінки, корекцію непродуктивних психоемоційних станів та ін.

відбувається у процесі передачі інформації, розповіді, показу, демонстування необхідних елементів самоіміджування і різноманітних імідж-тренінгів (соціально-психологічних, операційних, комунікативно-рольових, тренінги комунікативної компетентності), що сприяють засвоєнню нових стереотипів поведінки та самовираження тощо.

державно-ідеологічні структури

інтерпретації історичних подій

сенси, які пронизують повсякденне життя

організаційні та сімейні

народні легенди, казки

ґрунтується на інтерпретації людини як невід’ємної частини природи та визнанні астральної залежності людини