Усяке птаство  як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок

— можна було викосити косою з трав або впіймати

А ріка життя все шумить і піни­ться, і стогне.

Зимове

сонце з'явилося на мить, і заховалося  за

хмарами.

Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — усе

це йому знайоме

Наливайтесь, житечко й ячмінь, тепловиною.

А Це були людські

Наші втрати

У степу запахло розворушеною лемешами землею.

У степу запахло розворушеною лемешами землею.

Він мав

намір відвідати

місто.

Байдики бити - улюблена справа ледарів.

Ром

Роман Герасимович стояв

на порозі і беззвучно

Батько

Річка 

свічадо  своє  розгорнула, і 

красувалась, і цвіла,і  усміхалась

Вогнища тліють, і горять, і жаріють, і вогневіють

десь у лісовій гущавині.

Хай  на  ньому 

цвіте  росяниста  доріжка і 

зелені  луги,  й 

солов’їні  гаї

І гніт, і

неволя, і кров ─ усе зникне навіки.

Дрібні хвилі

темніючи зливалися докупи.

З кожним роком прощаючись

важче залишити стареньких батьків.

Світова  зірка 

блідне  й  тремтить 

догораючи.

Білий димок хвилюючись здіймається догори понад

чумацьким табором.

Чистенький   чепурненький   він 

зовсім  не  мав 

нахилу  до  Федькових забав.

Центральним

кутом називають кут утворений двома радіусами кола.

Переворот  у 

геометрії   здійснений  Лобачевским 

за  своїм  значенням 

не  поступається  жодному з переворотів у природознавстві.

Омиті

росами квітки розтулюють повіки. 

Усе  я  пізнав 

там  і  втрати 

зловісні  і  радість 

і  горе  і 

спів  солов’я

Усе  забудеться 

морози  і  люта 

завія.

Край моїх предків почався мені з голосіння мавок, журавлят…

Високі береги

зеленувата вода лози усе було 

залите  гарячим  сонцем.

Він удома наодинці буде байдики бити.

Мені пощастило не втрутитися у цю

неприємну справу.

Художника, як і картину, треба

розглядати здалека.

Його то забували, то знову згадували

.

І залунали скарги жалібнії моїх

покинутих пісень-сиріт.

Ти

майстер тесати й стругати, орати й копати, шити й молотити, грати й танцювати.

Працюй не лише силою, а й умінням.