б) 90-100% часу

спілкування;

в) 60-70% часу;

г) 50% часу.

а) увесь час;

5) успішне вирішення колективом тих задач,

які перед ним стоять.

2) осмислення особистістю своєї соціальної

належності, соціальної ролі, формування самооцінки;

4) потребу виконувати ту чи іншу дію,

схильність до певного способу дій;

1) втрату особистістю якостей, необхідних

для повноцінної життєдіяльності в суспільстві;

3) сприйняття

одним партнером за спілкуванням іншого;

4) ділова;

1) комцнікативна;

3)

регулятивна;

2) виховна;

5)

психотерапевтична.

1)

приписування певним групам ідей, специфічних рис;

3)

зменшення розбіжностей між членами своєї групи та гіперболізація розбіжностей

між своєю й іншою групами;

2) приписування іншій людині мотивів поведінки;

5)

один з психологічних механізмів впливу на партнера.

5)

один з психологічних механізмів впливу на партнера.

4)

помилка у визначенні причин власної невдачі;

4)

помилка у визначенні причин власної невдачі;

3) взаємодія;

1)

зараження;

5)

розуміння.

2) навіювання;

4)

масова комунікація;

а) фрагментарне, уривчасте, граматичне, незв’язне

мовлення;

д) емоційно незабарвлене, односторонній

характер спілкування.

г) мовлення, в якому широко

використовуються немовні комунікативні засоби – жести, міміка і ін.;

б) мовлення, при якому виникає

необхідність одну думку виразити в різних послідовних висловлюваннях;

в) в значній мірі, мимовільне мовлення;

в) самосвідомість;

б) стереотипізація;

г) ідентифікація

а) каузальна атрибуція;

в) культура почуттів;

а) культура поведінки;

г) загальна

культура особистості.

б) культура мовленнєвої

діяльності;

в) опустивши чи піднявши голову;

а)

сидить прямо;

) усі відповіді неправильні

Г)  усі відповіді неправильні

б) схиливши голову набік;