Маєр-Абіх протиставляє

поняття “спільносвіт” поняттю “довкілля”. Природний

А що ж таке спільносвіт?

Чи правильно говорити, що Маєр-Абіх повністю приймає Гегелівський підхід до розуміння відносин людини і природи, оскільки гегелівська концепція насправді є філософською

легітимацією сучасного правового ладу, в якому права природи повністю захищені, а радше не захищені права людей щодо

природи?

Єрмоленко пише, що головні ідеї голістської етики Маєр-Абіха викладено у четвертому розділі його книжки. Чи правильно говорити, що голістська етика це відповідальність тільки за інших людей і тварин та рослин, але це не відповідальність за всі речі, створені людиною і не створені нею?

Маєр-Абіх, конкретизуючи Кантів принцип універсалізації говорить, що універсальний закон природи — це не

емпіричні фрагменти природи, речі, щодо яких діють закони

природи, це природа як така, це вся природа, або єдина природа,

якій і має відповідати моральний закон. 

Чи правильно говорити, що голістська етика

Маєр-Абіха, спрямована на подолання екологічної кризи, повністю суперечить розумові?

Анатолій Єрмоленко пише, що розвиваючи класичну діалектичну ідею тріади (єдність з природою, втрата єдності - екологічна криза, відновлення єдності на вищому рівні), Маєр-Абіх вбачає можливість повернення до природи через розум і культуру.

Чи правильно говорити, що тут Маєр-Абіх наслідує гегелівську ідею діалектики у тріаді "Теза - Антитеза - Синтез", у якій природа і розум мають поєднатися як результат самопізнання розуму?

Маєр-Абіх пише, що людина ще доволі слабко сприймає екологічну загрозу,

точніше, вона нею ще не надто переймається, керуючись не

моральним законом, обгрунтованим на засадах принципу універсалізації, а панівною формою раціональності. Екологічна

криза ще не зачіпає людину за живе, тобто вона ще не доходить до

серця, до душі. Тому Маєр-Абіх крім зміни раціональності

пропонує й зміни у наших відчуттях, так би мовити, реабілітацію

відчуттів. Адже відповідальність передбачає й відчуття відповідальності. Але це почуття дедалі більше деградує, як деградують

і наші інші відчуття та почуття, як деградує й наше сприйняття

небезпеки. Але, говорить Маєр-Абіх, відповідальністю нам слід

перейматися насамперед за свою діяльність.

На що має бути спрямована відповідальна діяльність?

Єрмоленко вказує, що типовій етиці притаманна обмежена форма раціональності, спрямована на панування над природою, яка дістає свій прояв і в праві, коли правові відносини не поширюють на деякі сфери реальності.

Що саме, на думку Єрмоленка має регулювати право?

У чому на думку Маєра-Абіха полягає небезпека уявлення людини про себе як про самодостатню істоту, здатну робити, що їй заманеться?

Клаус Міхаель Маєр-Абіх представник сучасного напрямку прикладної етики. Оберіть, якої саме?

Маєр-Абіх пише: “Культура

є тим, завдяки чому природа продовжується нами, тим, що

завдяки людям приходить у світ і що природний спільносвіт сам

створити не в змозі”.

Як Маєр-Абіх розглядає культуру щодо природи?