процес засвоєння індивідом протягом свого життя соціальних норм та культурних цінностей того суспільства, до якого  він  належить,  набуття  об’єктивної  належності  та суб’єктивного ототожнення з конкретною соціальною групою, спільнотою, класом; 

процес взаємодії людини з соціальним середовищем, під час якого узгоджуються вимоги й очікування його учасників;

втрата

особистістю об’єктивної належності до даної соціальної групи без наступного

входження до іншої, а також втрата особистістю норм та цінностей відповідної

субкультури.

Берну

Фрейду          

Кречмеру            

Маслоу       

Про психічні якості людей

Про історичний розвиток подій

Про людську поведінку                             

Про політичну діяльність людей

Певний образ-схема станів та процесів, якби вони проходили без відхилень

і перешкод, яка розглядається як найбільш зручний спосіб упорядкування

емпіричного матеріалу.

Стан суспільства, за якого певне коло його

громадян, знаючи про існування обов’язкових норм, ставиться до них негативно

або байдуже.

Сукупність технологічних, соціальних, культурних змін, спрямованих на

вдосконалення системи в цілому.

Франції ХІХ ст. (О. Конт)

Стародавній Греції в V–IV ст. до н.е. (Платон, Аристотель)

Німеччині ХVII ст. (І. Кант)