відносно стійкий і типовий для певної групи загальний емоційний настрій,

який формується у процесі спільної трудової діяльності колективу через

спілкування між людьми

соціальний процес засвоєння особистістю нової трудової ситуації, який

пристосування, звикання

людини до умов професійної діяльності, засвоєння нею виробничо-технічних і

соціальних норм поведінки, необхідних для виконання трудових функцій

Емоційно-оцінне ставлення працівника, трудового колективу до виконуваної

роботи або умов, у яких вона здійснюється

Система пов’язаних між собою вчинків і дій, які люди здійснюють у

виробничій сфері під впливом особистих і групових інтересів та мотивів

пристосування, звикання людини до умов професійної діяльності, засвоєння

нею виробничо-технічних і соціальних норм поведінки, необхідних для виконання

трудових функцій

галузь соціології, яка вивчає особливості поведінки особистості,

соціальної групи чи спільноти у вільний від праці час, навчальної діяльності,

задоволення різноманітних фізіологічних потреб

інтегральна наукова дисципліна, яка досліджує соціальні процеси та

явища, що відбуваються у сфері економіки

галузева соціологічна

теорія, яка вивчає закономірності формування, функціонування й розвитку

соціальних утворень (систем, спільнот, інститутів) у сфері праці й пов’язані з

ними процеси та явища

біологічне відтворення

суспільства

соціальної диференціації

формування особистості

створення матеріально-культурних благ

категорія, яка виражає соціальну сутність праці як суспільно значимого

процесу

сукупність чинників, які

впливають на працездатність, здоров’я працівника

узагальнена характер

истика процесу праці, яка враховує різноманітні

функції праці, види трудових операцій, галузевий поділ виробничої діяльності,

фізичне та інтелектуальне напруження працівників, технічне оснащення тощо.

первинна форма соціальної організації, яка виникла на основі

родових зв’язків та

засноване  на 

кровній  спорідненості,  шлюбі 

або  усиновленні  об’єднання 

людей,  пов’язаних  спільністю 

побуту,  взаємними

відповідальністю, піклуванням, допомогою.

сукупність людей, пов’язаних спільністю життєвих умов,

єдністю цінностей, відносинами організації та усвідомленням соціальної

ідентичності;

тип

сім’ї, для якого

тип сім’ї, для якого характер

ні пропорційний поділ домашніх

обов’язків, спільне обговорення головних

проблем та прийняття спільних рішень.

тип сім’ї, для якого характер

ні економічна

залежність жінки,  чітке  функціональне 

розподілення  сфер  сімейного життя, визнання беззаперечного

авторитету чоловіка;

первинна форма соціальної організації, яка виникла

на основі родових зв’язків та

сім’я, 

що  складається  з 

кількох  об’єднаних  родинними взаєминами нуклеарних сімей,  кожна з яких може бути повною або неповною і

включати також родичів подружжя по прямій та побічній лінії;

сім’я, що

складається з подружньої пари з дітьми чи без дітей;

тип сім’ї, для якого характер

ні економічна залежність жінки,  чітке 

функціональне  розподілення  сфер 

сімейного життя, визнання беззаперечного авторитету чоловіка;

тип сім’ї, для

якого

тип сім’ї, для якого характер

ні чітке функціональне розподілення  сфер 

сімейного  життя, визнання  беззаперечного авторитету чоловіка без

достатніх економічних підстав;

соціальну верству;

соціальну асоціацію;

соціальний

інститут.