Український письменник В. Винниченко якось сказав: «Як нудно сіро проходить життя людей неталановитих, так нудно й нецікаво живуть без любові навіть талановиті».

Мати Тереза знала силу посмішки, тож усім, то зневірився, радила: «Отримавши від життя чергового удару, скажіть собі: «Усе могло бути набагато гірше» і посміхніться».

«Митець не може відвернутися від своєї сучасності», – говорив Альбер Камю і далі пояснював: «Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу».

«Суспільність, – говорив М. Грушевський, – що має віру в себе, мусить мати й відвагу глянути на правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу».

«Слово – найтонше доторкання до серця, – був переконаний В. Сухомлинський, – Воно може стати і запашною квіткою, і живою водою і розжареним залізом». 

Мирослав Дочинець радить – «Не виставляй напоказ усе, що маєш, – завтра вже нікого не здивуєш».

«Краса і мудрість – писав Еріх – не розкіш, не привілей, а радість, дарована всьому світу».

«Стерегти ліс, – сказав природознавець, – треба не рушницею, а любов’ю». 

Мені сказав розумний садівник: «Коли пересаджуєш дерево, роби це з любов’ю». 

«Життя мені всміхалося», – говорив Франко. –«А діти були промінням».

«Саме щоденні звички роблять вас успішними людьми або невдахами», – стверджує Томас Корлі в книзі «Зміни свої звички – зміни своє життя».

«Тривалий успіх можливий лише за умови позитивного ставлення до життя», – підбадьорює читачів автор книги. – усі лідери вміють радіти кожному дню, будь-якій дрібниці». 

«Хочеш бути успішним – спілкуйся з успішними людьми, – наголошують фахівці та додають. – Краще мати справу із цілеспрямованими оптимістами, аніж із негативно налаштованими заздрісниками».

Автор зазначає: «Близько 90 % багатіїв читають щодня бодай 30 хвилин. Це зазвичай три типи видань: біографії успішних людей, книги із саморозвитку та історичні розвідки».

«А от що вам може бути не до вподоби, – інтригує Томас Корлі, – то це те, що багатії прокидаються за три години до початку свого робочого дня, бо мають устигнути залагодити дві-три особисті справи».

«Один мудрець вдало підмітив: Чим більше пізнаєш людей, тим більше починаєш любити тварин.»

Павло Тичина сказав про Сковороду – «Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світогляду свого – чисту та моральну».

 «А в нашій учительській роботі треба, щоб минули роки й десятиліття, поки стане людиною той, хто несміливо переступив поріг школи і вивів на папері олівцем перші палички та кружечки, написав перше слово», – думав учитель.

«Щасливий, хто малим задовольняється, – твердив М.Зеров і продовжив: – Нещасний, хто не знає меж!»