вчення про особливості застосування системи діалектичних методів;

відображення у свідомості дослідника фактів дійсності, що перевірені, усвідомлені та зафіксовані мовою науки як емпіричні судження;

процес сходження від конкретного до абстрактного, метою якого є на підставі сформульованих наукових абстракцій знову повернутися до вивчення конкретного, але вже на вищому рівні;

події, явища та процеси, що діалектично поєднані в єдине ціле;

неможливість досягти одночасного поліпшення відразу всіх важливих показників системи;

неможливість правильно визначити критичний момент біфуркації досліджуваної системи;

як саме і чому хаос може розглядатися як чинник творення, конструктивний механізм еволюції, як з хаосу власними силами може розвиватися нова організація;

неможливість складно організованим системам нав'язати напрями і шляхи розвитку;

методикою;

методологією;

метафізикою;

діалектикою;

алгоритми, що визначають уявлення про засоби і шляхи отримання нових знань, перевірки знань;

факти, дані, що містять тільки уявлення про структуру певних понять;

опосередковане узагальнене відображення в мозку людини істотних властивостей, причинних відносин і закономірних зв'язків між об'єктами та явищами;

спроможність отримувати факти про такі об'єкти і стосунки навколишнього світу, які не можуть бути сприйняті безпосередньо;

теорією;

філософією;

діалектикою;

гіпотезою;

диференційованим дослідженням;

комплексним дослідженням;

теоретико-експериментальним дослідженням;

однорідним дослідженням;

аналізом;

синтезом;

дедукцією;

індукцією;

науковою школою;

науковим потенціалом;

науково-технічною діяльністю;

науковою творчістю;

методом;

методикою;

методологією;

способом;

формалізацією;

умовиводом;

ідеалізацією;

еквівалентуванням;