опосередковане й узагальнене відображення в мозку людини істотних властивостей, причинних відносин і закономірних зв'язків між об'єктами та явищами;

дослідження, характерне своїми особливими цілями й завданнями, методами отримання та перевірки нових знань. Воно покликане прокладати шлях практиці, надавати теоретичні основи для вирішення практичних проблем;

фрагмент будь-якої реальності, який не збігається у цей момент з інтелектом, що пізнає, та на який спрямована пізнавальна активність;

якісний стрибок думки за межі сприйнятих почуттями даних і перевірених рішень;

життєво-досвідним;

мистецьким;

екстрасенсивним;

науковим;

знання, які формуються за допомогою свідомої експлуатації домислів і забобонів;

знання про феномени, пояснення яких не є переконливим з погляду критеріїв науковості;

елементарні відомості про природу і навколишню дійсність;

утопічні знання й знання, які свідомо спотворюють уявлення про дійсність, характерні, в основному для періодів соціальної нестабільності;

збирання фактів, їх первинний опис, узагальнення та систематизація;

протиріччя як взаємозв'язок і взаємообумовленість протилежностей;

нагромадження кількісних змін як поступового механізму розвитку;

поступальний, послідовний характер розвитку явищ і процесів реального світу;

теоретичному практичному;

філософському та науковому;

емпіричному і теоретичному;

фундаментальному та прикладному;

опосередковане й узагальнене відображення в мозку людини істотних властивостей, причинних відносин і закономірних зв'язків між об'єктами та явищами;

алгоритми; визначають уявлення про засоби і шляхи отримання нових знань, перевірки знань;

факти, дані; містять тільки уявлення про структуру певних понять;

спроможність отримувати факти про такі об'єкти і стосунки навколишнього світу, які не можуть бути сприйняті безпосередньо;

відносним знанням;

ідеальним знанням;

апріорним знанням;

абсолютним знанням;

відображенні фактів дійсності, що перевірені, усвідомлені та зафіксовані мовою науки як емпіричні судження;

концептуальному викладі мети та її змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища;

систематичному, цілеспрямованому, активному вивченні об'єкта дослідження;

виявленні об'єктивних законів навколишньої дійсності, а також законів пізнання та мислення;

знання, сформовані завдяки спекуляції на сукупності популярних теорій;

знання, які формуються за допомогою свідомої експлуатації домислів і забобонів;

знання, залежні від здібностей суб'єкта і від особливостей його інтелектуальної діяльності;

елементарні відомості про природу і навколишню дійсність;

знання, сформовані завдяки спекуляції на сукупності популярних теорій;

знання, які формуються за допомогою свідомої експлуатації домислів і забобонів;

знання про феномени, пояснення яких не є переконливим з погляду критеріїв науковості;

елементарні відомості про природу і навколишню дійсність;