Категорія

класичної риторики, яка  виявляє єдність

слова і думки, вказує на те, що

Загальне

місце у промові (тобто якийсь мотив чи тема, що повторюється багаторазово), а

також може означати загальне твердження – опорну точку певної теми

Це інтелектуальна,

вольова, емоційна переконаність промовця, яка виявлена і в мовленні оратора, і

в тексті промови

У риторичній науці це поняття  закріпилося як своєрідний

моральний принцип

"Риторика - це те, що перетворює світ"

"Немає нічого сильнішого за слово"

"Красномовство - це мистецтво управляти умами"

"Найважливіша ознака ораторського стилю - це прекрасна мова"

"Красномовство належить до тих мистецтв, які все здійснюють і всього досягають словом... Адже воно зібрало й тримає у своїх руках, можна сказати, сили всіх мистецтв"

"Риторика - це те, що перетворює світ"

"Якою великою є перевага живого слова перед написаним! Люди зачаровуються жестом, голосом, усіма навколишніми обставинами..."

"Слово - величний владика: на вид мале і непомітне, а творить чудесні справи"

"Жодне мистецтво не замикається в самому собі"

"Птицю пізнати по пір'ю, а людину - по мові" 

"Красномовство - це мистецтво управляти умами"

"Що можна уявити собі принаднішим, приємнішим, солодшим, ніж красномовство, яке... приковує і захоплює людські душі"

Коротка привітальна застільна промова, короткий виступ на будь-яку тему

Той, хто проголошує промову; оратор

Прозовий твір, призначений для усного виголошення перед певною аудиторією

Оратор і вчитель красномовства у Давній Греції та Давньому Римі