право і можливість індивіда впливати на поведінку

інших людей, підпорядковуючи їх своїй волі - це

стиль керівництва, при якому відмічається низький

рівень вимог до підлеглих,  головні засоби впливу – це прохання та інформація - це

стиль

управління, за яким керівник мобілізує групу на колективну розробку рішень і

колективну їх реалізацію. Він організовує систематичний обмін інформацією,

думками, на підлеглих діє переконаннями, порадами, аргументами - це

 управління, при якому керівник сам визначає групові цілі, сам приймає рішення.

На підлеглих керівник впливає через накази, розпорядження, які не підлягають

обговоренню - це

керівники

та лідери, які досконало володіють комунікативними навичками: легко контактують

зі співробітниками, споживачами та партнерами по бізнесу; можуть відстояти

власну точку зору; вміють вирішувати проблеми в режимі діалогу - це

особи,

які добре знають психологію своїх послідовників. Краще управляють малими

групами - це

особи, в

яких більшість лідерських якостей не зумовлена генетичне, а виробляються

протягом життя та трудової діяльності - це

вид управлінської діяльності, який на засадах

лідерства та влади забезпечує виконання функцій і формування методів

менеджменту та їх перетворення в управлінські рішення - це

відсутність згоди між двома чи декількома

суб’єктами, зіткнення протилежних сторін, сил, які можуть бути конкретними

особами або групами працівників на основі протилежно спрямованих мотивів

(потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань) або суджень (думок, поглядів,

оцінок і т. п.), а також внутрішній дискомфорт однієї особи - це

У практиці

сучасного менеджменту найпоширеніші такі способи моделювання: