з розрядним RC-колом і p-n переходом напівпровідникового діода чи транзистора.

з розрядним RC-колом.

з p-n переходом транзистора.

з p-n переходом напівпровідникового діода.

треба використати режим роботи біполярного транзистора без колекторного живлення, причому до конденсатора треба підключити колектор, емітер через резистор підключити до спільної шини, а на базу подавати вхідний сигнал.

треба використати включення біполярного транзистора зі спільним колектором, причому до конденсатора треба підключити колектор, емітер через резистор підключити до спільної шини, а на базу подавати вхідний сигнал.

треба використати включення біполярного транзистора зі спільною базою, причому до конденсатора треба підключити колектор, базу через резистор підключити до спільної шини, а на емітер подавати вхідний сигнал.

треба використати включення біполярного транзистора зі спільним емітером, причому до конденсатора треба підключити колектор, емітер через резистор підключити до спільної шини, а на базу подавати вхідний сигнал.

Так. Матриці транзисторів p-n-p  i  n-p-n відрізняються знаками керуючих параметрів.

Так. Матриці транзисторів p-n-p  i  n-p-n відрізняються елементами, в які заносяться керуючі параметри.

Ні. Матриці транзисторів p-n-p  i  n-p-n не відрізняються.

Електровакумний тріод своєю еквівалентною схемою та матрицею збігається з польовим транзистором з n-каналом.

Електровакумний тріод своєю еквівалентною схемою та матрицею збігається з польовим транзистором з р-n-переходом.

Електровакумний тріод своєю еквівалентною схемою та матрицею збігається з польовим транзистором з р-каналом.

на квантуванні невідомого періоду сигналу Т_x імпульсами зразкової частоти f₀, що їх формує зразкова міра частоти.

на перетворенні вимірюваної напруги U_x в часовий інтервал t_x, із наступним його квантуванням імпульсами зразкової  частоти f₀.

на підрахунку кількості імпульсів невідомої частоти f_x за зразковий часовий інтервал  t₀, який формується зразковою мірою часу.

на перетворенні різниці фаз двох електричних сигналів однакової частоти у часовий інтервал t_x із наступним його квантуванням імпульсами зразкової частоти f₀.

логарифмічні перетворювачі.

дільники.

пристрої добування кореня n-ї степені.

пристрої добування кореня квадратного.

найбільш поширеними функціональними вузлами після операційних підсилювачів є дільники напруги.

найбільш поширеними функціональними вузлами після операційних підсилювачів є схеми вибирання-зберігання.

найбільш поширеними функціональними вузлами після операційних підсилювачів є перемножувачі.

найбільш поширеними функціональними вузлами після операційних підсилювачів є стабілізатори напруги.

Від’ємний зворотний зв’язок відтворює потенціал інвертуючого входу операційного підсилювача на його неінвертуючому вході.

Від’ємний зворотний зв’язок забезпечує стабільність роботи схеми на операційному підсилювачі, тобто виключає вихід схеми із робочого режиму.

Від’ємний зворотний зв’язок забезпечує збільшення підсилення схеми.

Дія від’ємного зворотного зв’язку операційного підсилювача призводить до виникнення незгасаючих коливань на його виході.

Всі опори, включені між кожним із входів суматора та інвертуючим входом операційного підсилювача мають бути однакового значення, а опір зворотного зв’язку треба вибрати так, щоб вихідний сигнал був меншим рівня насичення підсилювача.

Всі опори, включені між кожним із входів суматора та інвертуючим входом операційного підсилювача мають бути однакового значення, а опір зворотного зв’язку має бути більшим цього значення.

Всі опори суматора мають бути однакового значення.

Всі опори, включені між кожним із входів суматора та інвертуючим входом операційного підсилювача мають бути однакового значення.

Комплексний метод аналізу кіл синусоїдного струму полягає у тому, що в процесі аналізу переходять від операцій з функціями часу до зображень цих функцій у формі комплексних чисел. Такий перехід значно спрощує розрахунки, оскільки операції з інтегро-диференціальними функціями перетворюються на операції з алгебраїчними функціями, зокрема інтегрування зводиться до ділення, а диференціювання – до множення комплексного числа, що зображає функцію, на оператор jw.

Комплексний метод аналізу кіл синусоїдного струму полягає у тому, що в процесі аналізу переходять від операцій з функціями часу до зображень цих функцій у формі комплексних чисел. Такий перехід значно спрощує розрахунки, оскільки операції з інтегро-диференціальними функціями перетворюються на операції з алгебраїчними функціями, зокрема інтегрування зводиться до ділення, а диференціювання – до множення комплексного числа, що зображає функцію, на оператор Лапласа p. Після отримання результатів аналізу у комплексній формі здійснюють зворотне переведення цих результатів до функцій часу.

Комплексний метод аналізу кіл синусоїдного струму полягає у тому, що в процесі аналізу переходять від операцій з функціями часу до зображень цих функцій у формі комплексних чисел. Такий перехід значно спрощує розрахунки, оскільки операції з інтегро-диференціальними функціями перетворюються на операції з алгебраїчними функціями, зокрема інтегрування зводиться до ділення, а диференціювання – до множення комплексного числа, що зображає функцію, на оператор a+jw. Після отримання результатів аналізу у комплексній формі здійснюють зворотне переведення цих результатів до функцій час.

Комплексний метод аналізу кіл синусоїдного струму полягає у тому, що в процесі аналізу переходять від операцій з функціями часу до зображень цих функцій у формі комплексних чисел. Такий перехід значно спрощує розрахунки, оскільки операції з інтегро-диференціальними функціями перетворюються на операції з алгебраїчними функціями, зокрема інтегрування зводиться до ділення, а диференціювання – до множення комплексного числа, що зображає функцію, на оператор jw. Після отримання результатів аналізу у комплексній формі здійснюють зворотне переведення цих результатів до функцій часу.