У формулюванні місії та довгострокового бачення розвитку організації.

У трансформації стратегічних цілей у конкретні показники, бюджети та регламентовані процеси виконання.

У делегуванні стратегічних рішень виключно керівникам вищої ланки.

У зосередженні управління на аналізі зовнішнього середовища без зміни внутрішніх процедур.

Замінюють стратегічне планування оперативним управлінням.

Орієнтуються виключно на скорочення витрат як основний інструмент стабілізації.

Забезпечують стабільність через впровадження систем контролю якості, внутрішнього аудиту та моніторингу ризиків.

Повністю усувають ризики зовнішнього середовища.

Координація взаємопов’язаних управлінських інструментів, оцінювання ресурсного потенціалу, підтримка адаптації до змін та використання внутрішніх резервів розвитку.

Зосередження управління переважно на фінансовому контролі та скороченні витрат.

Делегування стратегічних рішень виключно вищому керівництву без залучення інформаційних систем.

Орієнтація на швидке розширення ринку без попереднього аналізу внутрішніх можливостей підприємства.

Орієнтація на розширення виробничих потужностей як головне джерело конкурентних переваг.

Ізольоване функціонування компанії з мінімальною залежністю від партнерських зв’язків.

Розвиток через цифрові платформи, мережеву взаємодію та використання даних як стратегічного ресурсу.

Перевага матеріальних активів над інтелектуальними у формуванні вартості компанії.

У зосередженні управління виключно на аналізі конкурентів без оцінювання власного потенціалу.

У формуванні довгострокових цілей без проведення детального аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища.

У систематизації зовнішніх і внутрішніх факторів через застосування стандартизованих методик оцінювання для обґрунтування стратегічних рішень.

У прийнятті стратегічних рішень на основі управлінського досвіду керівника без використання формалізованих показників.

Підтримання стабільного функціонування підприємства без зміни його стратегічних параметрів.

Сукупність контрольних заходів щодо дотримання внутрішніх процедур і нормативів.

Системне формування управлінських та організаційно-правових інструментів для забезпечення якісного зростання бізнесу.

Делегування оперативних функцій менеджерам середньої ланки з мінімальним стратегічним втручанням.

Зосередження управління лише на контролі фінансових результатів.

Повну децентралізацію управлінських рішень без нормативного впорядкування діяльності.

Виключно забезпечення дотримання встановлених інструкцій та процедур без їх перегляду.

Формування та адаптацію регламентів, що забезпечують розвиток організації із збереженням керованості.

Вони обмежуються контролем виконання окремих оперативних завдань без зв’язку з напрямом розвитку.

Вони забезпечують практичну реалізацію стратегії через організацію ресурсів і процедур її впровадження.

Вони замінюють стратегічне планування, визначаючи довгострокові цілі розвитку організації.

Вони функціонують автономно від стратегії, зосереджуючись лише на внутрішньому документообігу.

Перехід до автономних команд, управління за цілями та створення умов для самоорганізації.

Заміна системи мотивації персоналу виключно матеріальними стимулами.

Посилення багаторівневої ієрархії та централізованого погодження рішень.

Повна відмова від стратегічного планування на користь ситуативного реагування.