І

сторично складеними формами, у яких технічна

діяльність об’єктивно здійснюється й усвідомлюється, на думку М. Тарасенко,

є предметність, оперування знаряддями, доцільність, об’єктивність, культуру.

Проблема

розвитку техніки і технології має істотний онтолого-антропологічний складовий

елемент, тобто цей розвиток закорінений у самих основах буття людини і земного

світу.

Одним з перших намагався

проаналізувати стан розвитку та рівень досягнень кібернетики в колишньому СРСР

та Україні

Під інформатизацією Р. Сухомлин

розуміє сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних,

науково-технічних, виробничих процесів, спрямованих на створення умов для

задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на

основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів

та інформаційних технологій, ґрунтованих на застосуванні сучасної

обчислювальної та комунікаційної техніки

Кібернетика впроваджує і

принципово новий метод дослідження:

Кібернетика виконує роль певної

філософії науково-технічного прогресу, філософії побудови інформаційного

суспільства

Е. Семенюк

називає інформатизацію новим історичним станом соціокультурного прогресу

людства, який відбувається на основі переходу від паперової до безпаперової

інформатики

Інформація в ноосфері

виробляється, зберігається, передається, кодується і декодується,

розмножується, відтворюється, втілюється в матеріальні цінності й предмети

культури.

Р

иси

технологічної переорієнтації: біогенна інженерія, замкнені безвідходні

виробничі цикли, ефективне використання природних енергетичних ресурсів,

охоплення ширшого, ніж звичайно, кола чинників, залучених у виробництво,

максимальне врахування людських потреб, психологічних уподобань, етичних норм.

Наука у

XX ст. вийшла на дослідження мікро-, макро- та мегапроцесів світу