це

системи, елементами котрих є поняття, зв’язані між собою відношеннями;

)це системи, головною

відмінністю яких від казуальних є відсутність інформаційних взаємодій;

закриті, тобто обмінюються матерією, енерґією та інформацією

з своїм оточуючим середовищем;

це системи, в яких людина ставить цілі не лише перед

технічними системами, але й перед людьми, що входять до таких систем в якості

елементів;

це системи, спроможні до

вибору своєї поведінки в залежності від внутрішньо властивої їм (іманентної)

цілі;

можуть зберігати

високий рівень орґанізованості та розвиватися в бік збільшення порядку та

складності;

такі системи, в яких основою

формування організації є чинники доцільності і визначення цілей;

з часом досягають положення рівноваги, в якому не взаємодіють

з зовнішнім середовищем;