Чи правильно говорити, що, згідно теорії Юргена Габермаса, аргументи можна назвати „трансцендентальними” в сторогому розумінні тільки тоді, коли вони адресуються дискурсам чи відповідним компетенціям, які мають настільки загальний характер, що не можуть бути заміненими функціональними еквівалентами й таким чином подібні аргументи виявляють неусувний характер передумов певних видів дискурсу?