передхвороба

, коли можливий розвиток патологічного процесу без зміни сили дії

патогенного фактору внаслідок зниження резистентності;

хвороба

, тобто такий прояв патологічного процесу, який позначається на

соціальному статусі хворого;

стан,

який характеризується наявністю патологічного процесу без специфічних симптомів

хвороби;

оптимальна стійкість

до дії патогенних факторів, коли людина має хорошу

фізичну, психічну та соціальну адаптованість;

вплив чинників зовнішнього середовища або джерела

всередині організму, що викликає стресову реакцію;

стійке

негативне переживання, котре виникає у відповідь на перешкоду, затримку,

бар’єр, що заважає досягненню мети;

неспецифічна відповідь організму на будь-які

виклики для нього;

сукупність особистісних якостей, що дають змогу

людині переносити значні інтелектуальні, вольові та емоційні навантаження

(перевантаження), без особливих шкідливих наслідків для свого здоров'я;

апетит;

самопочуття;

повноцінність

сну;

показник

частоти серцевих скорочень (ЧСС);

оцінювання

свого стану;

оцінювання

кліматичних чинників;

оцінювання

рівня

самоспостереження;

фаза

початку ритму;

час,

на який припадає максимальний рівень функції

середня

величин

різниця

між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу,

впродовж одного біологічного циклу

впровадження

моди на здоров’я;

формування

культури здоров’я;

пріоритетне

значення в житті матеріальних благ, речей, кар’єри;

наявність

мети в житті;

фізіометрія;

флюорографія;

антропометрія;

соматоскопія;

рівень;

мікрофаза;

амплітуда;

період;

оздоровлення

організму передбачає відмову від шкідливих звичок, систематичне загартовування,

дотримання правил особистої гігієни;

мотивація

здоровий

спосіб життя – це - такий стиль існування, за яким через застосування певних

засобів впливу на організм та його оточення, рівень життєдіяльності організму

стає оптимальним, поступово удосконалюється;

аналіз

взаємодії людини з чинниками середовища, з урахуванням типу її конституції, дозволив виділити п’ять основних видів резервів здоров’я кожного індивіда:

біологічний, функціональний, психічний, соціальний, комплексний;