Ось засиніла на небосхилі попруга, чи ліс, чи гори.

Думки, надії і причали снів мені давно нічого не пророчать.

Люблю твій малиновий усміх і святкову розкриленість барв.

Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою.

двокрапка

крапка з комою

тире

кома

А чи не занадто я славословлю старих своїх коней і село, і стару свою хату?

Є в нас сила і правда, і слава, і земля своя рідна й свята.

Їхав, їхав козаченько лугом, долиною та лісочком, та садочком до своєї милої.

На Колимі запахло чебрецем, і м’ятою, і кропивою.

Двічі молодим не будеш.

В передчутті грози виходжу з дому.

Оживляєм гори, води, вибудовуєм заводи.

Весни такої не було й не буде.

Ось видніє стіжок сіна залишений лісником для диких тварин.

Берізки оточені молодими дубками сприймаються як ефемерне явище.

Козацьке військо розташоване чотирикутником стояло готове до бою.

Дядько скинув в’язку розмальованих у червоне кошиків.

Чебрець ласкавець і бедринець буяє пахне зелена рута волошки і маруна.

До світлиці влетів шум Дніпра запах весняних квітів і спів солов’я.

Вони зводяться стають на лапи як живі і ревуть гучним голосом.

Загалом пекторалі властива невимушена врівноваженість художня цілісність і досконалість композиції.

свого майна

свого тіла

своїх гріхів

своїх ідеалів

талановитіший, менш важкий, більш веселий, розумніший

високий, білуватіший, рідніший, більший

менш активніший, більш голосніший, червонуватий, гостріший

живіший, менший, більш кращий, помітніший

Добрий кожух, та не на мене шитий.

Решетом воду не носять.

У ледачого руки не болять.

Шилом моря не нагрієш.

50

200

100