вікова психологія

психологія старіння

геронтологія

геронтопсихологія

міжособистісний

часовий

результативності

складності

Всі люди літнього віку досягають цілісності, лише одиниці стають незадоволеними минулим життям, уважають його ланцюгом помилок і нереалізованих можливостей

Хворобливе старіння виявляється в продовженні активних наступальних дій, у побудові нереальних життєвих планів і прагненні їх реалізувати

Смерть не остання криза в житті людини

Навіть якщо людина продовжує працювати, криза літнього віку все одно буде проходити лише в гострій фазі

стагнація, соціальна ізольованість

відсутність уваги, матеріальна якість життя

перебудова стосунків із дорослими, надлишкова вимогливість до себе

генеративність, захопленість собою

сором’язливість і невпевненість у своїх силах

неможливість брати відповідальність за себе й інших

здатність реагувати на зміни й успішно пристосовуватися до нових умов, позитивно вирішувати протиріччя й труднощі

підвищене самолюбство

це конкретна людина, яка є представником певного суспільства, певної соціальної групи, займається конкретним видом діяльності, усвідомлює своє ставлення до навколишнього світу

здатність до самооцінки й саморефлексії, що дозволяє зрозуміти свої помилки й навчитися з них

усі відповіді правильні

неповторне унікальне поєднання особливостей і рис людини, що зумовлює її несхожість на інших людей

від 20 до 30 років

від 30 до 40 років

від 20 до 40 років

від 40 до 50 років

конвергентні здібності, креативність, пізнавальні стилі

нічого з вище перерахованого

конвергентні й інвергентні здібності

пізнавальні стилі, креативність, авергентні здібності

система психічних утворень і породжених ними психічних й інтелектуальних станів, що забезпечують пізнання дорослою людиною світу й зумовлюють конкретні властивості її інтелектуальної діяльності

здатність емоційно відгукуватися на переживання іншої людини, що виявляється в співчутті, співпереживанні, співстражданні

немає правильної відповіді

індивідуальні інтелектуальні здібності, які формують суб’єктивні критерії вибору предметної сфери, напряму пошуку розв’язання проблеми, джерел інформації, способів її оброблення тощо