Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають тумани, й де хмари часто сіють дощі.

Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина.

Здоровенний дуб розлігся розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним.

Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?

Портретисти прагнуть відтворити настрій і почуття людини.

Музика здатна пробудити в нас і веселі, і похмурі емоції.

Крим дуже сподобався поетові та присвятив йому багато віршів.

4

3

2

5

1

Тихий сон стуляє вії розігнавши давні мрії і втопивши їх в журбі.

Хвилі світла лились з неба і чорні тіні десь пощезли.

Над лісом нависли чорні хмари і шурхаючи крилами об них летять чайки.

Я кличу свого собаку і припалий дорожнім пилом біжить він до мене.

Сивим туманом оповило велетні-дерева і навіває сум така картина.

На картинах неаполітанської школи без кінця старіється післяполудень, немов побачений крізь темну пляшку.

Потемніле сонце, здається, в'яне на очах у тих пропащих краєвидах, мов у переддень космічної катастрофи. 

День осінній, той старий пройдисвіт бібліотекар, який лазить у вицвілому халаті по драбинах, і куштує конфітюри всіх віків і культур!

Старечі світанки, жовті, як пергамент, солодкі від мудрості, як пізні вечори!

Передполудні усміхаються хитро, як пожовклі старі книги.