хоча

навколо біло-біло від іскристого снігу.

освітивши

і поле, і ліс.

а земля

втішається його теплом.

і

зігріває все навколо.

воно

пускає навколо пустотливі іскорки.

Цвіте

земля задивлена в свободу. 

Слова полохливими пташками вилітали з рота і шепеляво

мовлені шаруділи в машин

Червоних

маків розгорівся ряд після дощу ласкавого й рясного. 

Легке погойдування добре вантажених возів

приколисувало візників. 

Цей

будинок виходив вікнами на сині озера облюбовані птахами. 

коми 6,

7 при відокремлених обставинах

кома 3 на межі сурядних

частин складного речення

кома 1,

2 – при вставному слові

кома 8

ставиться на межі підрядної частини складного речення

коми 4, 5 на межі відокремленого

означення

а навкруги лились пахощі м'яти.

і сріблисті трелі жайворонків.

і джура замріяно дослухався до них.

здалеку доносилось дзвінке іржання лошати.

а десь бриніла сріблиста трель жайворонка.

Сліпий Кобзар на високій могилі ― це символ,

витворений не так поетичною уявою, як нашою історією.

Можливо я живу уже віки, перелітаючи з планети на

планету, з планет на сонце, на зірки, на мит

По той

бік річки, напроти сосни, заходило сонце, пославши на воду од берега й до берега

шматок червоного полотна.

Твій

батько, Галю, мудрий чоловік

Вже тиха

осінь ходить берегами, на вербах трусить листячко руде.