З гір нарешті відступає зима верхи вкриваються тендітною зеленню.

Дорога на Канів довга з різними змінами в ландшафті налаштовувала Марічку на піднесений настрій.

Осінь ступала землею промацувала грунт волохатими капцями вистелювала зимі теплі різнобарвні килими й голосила за літом надокучливо з розпукою.

Пристосуванство породжувало подальший перебіг історії породжувало вивихнену свідомість творило трагедію народу.

Потім впали сніги - вдарила люта зима.

Немає щастя вічного - немає, є вічний бій за щастя для усіх.

На все впливає мови чистота - зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух…

приніс весну на землю.

минули й турботи.

вигнав зиму до лісу.

вітаючи сонну землю.

Порозтають тії білії сніги покриються травицею всі луги розів ‘ється калинонька і садок…

Багато грому мало дощу.

Прийшов ранок проснулись дороги.

Людям не те що позакладало вуха людям позакладало душі.

Хочеш гарно скласти ЗНО займайся по 15-30 хвилин щодня.

Зорями небо героя вітало квітами й піснею стріла земля.

Законів боротьби нікому не зламати закони материнства не перемінить.

Тільки скажу одне вчитися хочеться так вчитися хочеться.

двокрапка

крапка з комою

тире

кома

Проміння місяця ламалося в хвилях, блищало, лопотіло і рябіло. 

Він усміхається до сонця, пестить рукою жовті кленові листочки.

Учи азбуку — прийде хліб у руку. 

 І радощі, і болі, і спогади, і мрії для них давно вже стали спільними, як у дружній сім’ї.

Вкотре переконуєшся скільки таємниць приховує в собі мова. 

Лягло сонце за горою зірки засіяли.

Надворі вже стемніло десь далеко на небі засяяла перша зірка.

Не посадив жодного дерева за своє життя плати за чисте повітря.