Щастя як атараксія – так розуміли щастя філософи пізньої Античності:

«Наше щастя – не потребувати щастя.» Кому належить ця ідея?

Хто із античних філософів вперше поклав відповідальність за щастя громадян на державу?

Що допомагає керувати своїми гормонами?

Навчити людину бути щасливою – це точка зору:

Основні філософські традиції розуміння щастя це:

Німецький філософ, представник класичного періоду, автор слів: «Де немає прагнення до щастя, там немає і прагнення взагалі. Прагнення до щастя – це прагнення усіх прагнень.»?

«Щастя – це помірна насолода» - яка філософська школа Античності так вважала?

Хто є автором наступних слів :"Цей ідеал щастя як святості, -- передбачає не тільки найбільшу моральнісну досконалість - гідність мати щастя, а й найбільшу спонукальну силу, і нею є саме щастя, але не в цьому світі".

Який філософ античності вважав, що друзі – це благо і умова відчувати себе щасливою людиною?