5 вересня 1944 р.

3 вересня 1944 р.

7 вересня 1944 р.

9 вересня 1944 р.

1 вересня 1944 р.

лютому 1946р. ОУН закликала місцеве населення до бойкоту виборів, що, на її думку, повинно було засвідчити невизнання населенням радянської влади у складному становищі опинилась інтелігенція

травні 1946р. ОУН закликала місцеве населення до бойкоту виборів, що, на її думку, повинно було засвідчити невизнання населенням радянської влади у складному становищі опинилась інтелігенція

квітні 1946р. ОУН закликала місцеве населення до бойкоту виборів, що, на її думку, повинно було засвідчити невизнання населенням радянської влади у складному становищі опинилась інтелігенція

вересні 1946р. ОУН закликала місцеве населення до бойкоту виборів, що, на її думку, повинно було засвідчити невизнання населенням радянської влади у складному становищі опинилась інтелігенція

січні 1946р. ОУН закликала місцеве населення до бойкоту виборів, що, на її думку, повинно було засвідчити невизнання населенням радянської влади у складному становищі опинилась інтелігенція

посилився національний тиск

посилився політичний тиск

посилився соціальний тиск

посилився фіскальний тиск

посилився релігійний тиск

її лідер, Мукачівський єпископ Г. Ромж помер за нез’ясованих обставин, 65 священників репресовано, 36 втекло, а після цього в січні 1949 р. було проголошено про «возз’єднання» Мукачівської єпархії з РПЦ

її лідер, Мукачівський єпископ Г. Ромж помер за нез’ясованих обставин, 65 священників репресовано, 36 втекло, а після цього в травні 1949 р. було проголошено про «возз’єднання» Мукачівської єпархії з РПЦ

її лідер, Мукачівський єпископ Г. Ромж помер за нез’ясованих обставин, 65 священників репресовано, 36 втекло, а після цього в лютому 1949 р. було проголошено про «возз’єднання» Мукачівської єпархії з РПЦ

її лідер, Мукачівський єпископ Г. Ромж помер за нез’ясованих обставин, 65 священників репресовано, 36 втекло, а після цього в серпні 1949 р. було проголошено про «возз’єднання» Мукачівської єпархії з РПЦ

її лідер, Мукачівський єпископ Г. Ромж помер за нез’ясованих обставин, 65 священників репресовано, 36 втекло, а після цього в березні 1949 р. було проголошено про «возз’єднання» Мукачівської єпархії з РПЦ

площа озимої пшениці в Криму в 1940 році становили 447,5 тис. га , а в 1950 році зменшилися майже вдвічі ( 257,5 тис. га ) також значно скоротилися площі і технічних культур у порівнянні з 1940 р. у всіх категоріях господарств площа садів зменшилась на 6 тисяч гектарів

площа озимої пшениці в Криму в 1940 році становили 447,5 тис. га , а в 1950 році зменшилися майже вдвічі ( 257,5 тис. га ) також значно скоротилися площі і технічних культур у порівнянні з 1940 р. у всіх категоріях господарств площа садів зменшилась на 8 тисяч гектарів

площа озимої пшениці в Криму в 1940 році становили 447,5 тис. га , а в 1950 році зменшилися майже вдвічі ( 287,5 тис. га ) також значно скоротилися площі і технічних культур у порівнянні з 1940 р. у всіх категоріях господарств площа садів зменшилась на 6 тисяч гектарів

площа озимої пшениці в Криму в 1940 році становили 547,5 тис. га , а в 1950 році зменшилися майже вдвічі ( 257,5 тис. га ) також значно скоротилися площі і технічних культур у порівнянні з 1940 р. у всіх категоріях господарств площа садів зменшилась на 6 тисяч гектарів

площа озимої пшениці в Криму в 1940 році становили 447,5 тис. га , а в 1950 році зменшилися майже вдвічі ( 257,5 тис. га ) також значно скоротилися площі і технічних культур у порівнянні з 1940 р. у всіх категоріях господарств площа садів зменшилась на 9 тисяч гектарів

суцільну колективізацію, активізувало боротьбу по подоланню збройного опору УПА, започаткували створення сільських кооперативів, як перехідної форми до колгоспів

урядову колективізацію, активізувало боротьбу по подоланню збройного опору УПА, започаткували створення сільських кооперативів, як перехідної форми до колгоспів

примусову колективізацію, активізувало боротьбу по подоланню збройного опору УПА, започаткували створення сільських кооперативів, як перехідної форми до колгоспів

загальну колективізацію, активізувало боротьбу по подоланню збройного опору УПА, започаткували створення сільських кооперативів, як перехідної форми до колгоспів

добровільну колективізацію, активізувало боротьбу по подоланню збройного опору УПА, започаткували створення сільських кооперативів, як перехідної форми до колгоспів

742,5 тис. поляків, понад 37 тис. євреїв і понад 12 тис. репатріантів інших націй. З інших регіонів УРСР переселилися до Польщі 35,3 тис. осіб

742,5 тис. поляків, понад 33 тис. євреїв і понад 12 тис. репатріантів інших націй. З інших регіонів УРСР переселилися до Польщі 35,3 тис. осіб

842,5 тис. поляків, понад 33 тис. євреїв і понад 12 тис. репатріантів інших націй. З інших регіонів УРСР переселилися до Польщі 35,3 тис. осіб

742,5 тис. поляків, понад 33 тис. євреїв і понад 12 тис. репатріантів інших націй. З інших регіонів УРСР переселилися до Польщі 39,3 тис. осіб

742,5 тис. поляків, понад 33 тис. євреїв і понад 18 тис. репатріантів інших націй. З інших регіонів УРСР переселилися до Польщі 35,3 тис. осіб

19 лютого 1954 р. 

12 лютого 1954 р. 

17 лютого 1954 р. 

10 лютого 1954 р. 

19 лютого 1956 р. 

90 % керівників різних рівнів у західних областях були приїжджими, які погано орієнтувались у регіональній специфіці, не розуміли психологію та звичаї місцевого населення, часто не знали української мови

92 % керівників різних рівнів у західних областях були приїжджими, які погано орієнтувались у регіональній специфіці, не розуміли психологію та звичаї місцевого населення, часто не знали української мови

97 % керівників різних рівнів у західних областях були приїжджими, які погано орієнтувались у регіональній специфіці, не розуміли психологію та звичаї місцевого населення, часто не знали української мови

95 % керівників різних рівнів у західних областях були приїжджими, які погано орієнтувались у регіональній специфіці, не розуміли психологію та звичаї місцевого населення, часто не знали української мови

80 % керівників різних рівнів у західних областях були приїжджими, які погано орієнтувались у регіональній специфіці, не розуміли психологію та звичаї місцевого населення, часто не знали української мови

березні 1946 р. не був канонічним, оскільки голова церкви та її єпископат не дали згоди на його проведення, а тим більше на прийняття ним будь-яких рішень, а присутні на соборі від УГКЦ єпископи А. Пельвецький та М. Мельник були висвячені в архієрейський сан з порушенням канонічних норм - єпископами іншої церкви (Російської православної), а неканонічність собору полягає також в тому, що на священників УГКЦ чинили неприхований тиск партійні структури та органи МДБ

квітні 1946 р. не був канонічним, оскільки голова церкви та її єпископат не дали згоди на його проведення, а тим більше на прийняття ним будь-яких рішень, а присутні на соборі від УГКЦ єпископи А. Пельвецький та М. Мельник були висвячені в архієрейський сан з порушенням канонічних норм - єпископами іншої церкви (Російської православної), а неканонічність собору полягає також в тому, що на священників УГКЦ чинили неприхований тиск партійні структури та органи МДБ

червні 1946 р. не був канонічним, оскільки голова церкви та її єпископат не дали згоди на його проведення, а тим більше на прийняття ним будь-яких рішень, а присутні на соборі від УГКЦ єпископи А. Пельвецький та М. Мельник були висвячені в архієрейський сан з порушенням канонічних норм - єпископами іншої церкви (Російської православної), а неканонічність собору полягає також в тому, що на священників УГКЦ чинили неприхований тиск партійні структури та органи МДБ

січні 1946 р. не був канонічним, оскільки голова церкви та її єпископат не дали згоди на його проведення, а тим більше на прийняття ним будь-яких рішень, а присутні на соборі від УГКЦ єпископи А. Пельвецький та М. Мельник були висвячені в архієрейський сан з порушенням канонічних норм - єпископами іншої церкви (Російської православної), а неканонічність собору полягає також в тому, що на священників УГКЦ чинили неприхований тиск партійні структури та органи МДБ

лютому 1946 р. не був канонічним, оскільки голова церкви та її єпископат не дали згоди на його проведення, а тим більше на прийняття ним будь-яких рішень, а присутні на соборі від УГКЦ єпископи А. Пельвецький та М. Мельник були висвячені в архієрейський сан з порушенням канонічних норм - єпископами іншої церкви (Російської православної), а неканонічність собору полягає також в тому, що на священників УГКЦ чинили неприхований тиск партійні структури та органи МДБ