державний терор, маючи на меті придушення у зародку будь-якої опозиційності й досягнення безумовної лояльності (чи, принаймні, демонстрації лояльності) режиму з боку широких верств населення, здійснювався не тільки у формі акцій масового фізичного, але й духовного насилля, що були тісно пов’язані між собою

політичний терор, маючи на меті придушення у зародку будь-якої опозиційності й досягнення безумовної лояльності (чи, принаймні, демонстрації лояльності) режиму з боку широких верств населення, здійснювався не тільки у формі акцій масового фізичного, але й духовного насилля, що були тісно пов’язані між собою

економічний терор, маючи на меті придушення у зародку будь-якої опозиційності й досягнення безумовної лояльності (чи, принаймні, демонстрації лояльності) режиму з боку широких верств населення, здійснювався не тільки у формі акцій масового фізичного, але й духовного насилля, що були тісно пов’язані між собою

етнічний терор, маючи на меті придушення у зародку будь-якої опозиційності й досягнення безумовної лояльності (чи, принаймні, демонстрації лояльності) режиму з боку широких верств населення, здійснювався не тільки у формі акцій масового фізичного, але й духовного насилля, що були тісно пов’язані між собою

соціальний терор, маючи на меті придушення у зародку будь-якої опозиційності й досягнення безумовної лояльності (чи, принаймні, демонстрації лояльності) режиму з боку широких верств населення, здійснювався не тільки у формі акцій масового фізичного, але й духовного насилля, що були тісно пов’язані між собою

запровадження 8-годинного робочого дня та державного контролю над виробництвом; надання національним меншинам національно-персональної автономії; забезпечення в суспільстві демократичних прав і свобод; скасування смертної кари та проголошення амністії політичним в’язням; призначення на 27 грудня (9 січня) вибори до Всеукраїнських установчих зборів і їх скликання 9 (22) січня 1918 р.

скасування поміщицького землеволодіння; запровадження 8-годинного робочого дня та державного контролю над виробництвом; надання національним меншинам національно-персональної автономії; забезпечення в суспільстві демократичних прав і свобод; скасування смертної кари та проголошення амністії політичним в’язням; призначення на 27 грудня (9 січня) вибори до Всеукраїнських установчих зборів і їх скликання 9 (22) січня 1918 р.

скасування поміщицького землеволодіння; запровадження 8-годинного робочого дня та державного контролю над виробництвом; надання національним меншинам національно-персональної автономії; скасування смертної кари та проголошення амністії політичним в’язням; призначення на 27 грудня (9 січня) вибори до Всеукраїнських установчих зборів і їх скликання 9 (22) січня 1918 р.

скасування поміщицького землеволодіння; запровадження 8-годинного робочого дня та державного контролю над виробництвом; надання національним меншинам національно-персональної автономії; забезпечення в суспільстві демократичних прав і свобод; призначення на 27 грудня (9 січня) вибори до Всеукраїнських установчих зборів і їх скликання 9 (22) січня 1918 р.

скасування поміщицького землеволодіння; надання національним меншинам національно-персональної автономії; забезпечення в суспільстві демократичних прав і свобод; скасування смертної кари та проголошення амністії політичним в’язням; призначення на 27 грудня (9 січня) вибори до Всеукраїнських установчих зборів і їх скликання 9 (22) січня 1918 р.

самовизначення націй дістав загальне визнання, однак, застосовувався не завжди, внаслідок чого не всі народи здобули державність, відтак на початку ХХ ст. національне питання не було до кінця з’ясоване, з зростанням напруженості між панівними націями та утисненими меншинами, воно ставало вибухонебезпечним

самовизначення націй дістав загальне визнання, однак, застосовувався не завжди, внаслідок чого не всі народи здобули державність, відтак у міжвоєнний період національне питання не було до кінця з’ясоване, з зростанням напруженості між панівними націями та утисненими меншинами, воно ставало політичним

самовизначення націй дістав загальне визнання, однак, застосовувався не завжди, внаслідок чого не всі народи здобули державність, відтак у міжвоєнний період національне питання не було до кінця з’ясоване, з зростанням напруженості між панівними націями та утисненими меншинами, воно ставало вибухонебезпечним

самовизначення націй дістав загальне визнання, однак, застосовувався не завжди, внаслідок чого не всі народи здобули державність, відтак у міжвоєнний період національне питання було вирішено, але у зв’язку з зростанням напруженості між панівними націями та утисненими меншинами, воно ставало вибухонебезпечним

самовизначення націй дістав загальне визнання, однак, застосовувався не завжди, внаслідок чого не всі народи здобули державність, відтак у міжвоєнний період національне питання не було до кінця з’ясоване, з зростанням напруженості між панівними націями та утисненими меншинами, воно ставало соціально активним

Союз Миколи Архангела, що був теж однією з чорносотенних організацій

Союз Михайла Архангела, що був теж однією з соціалістичних організацій

Союз Михайла Архангела, що був теж однією з демократичних організацій

Союз Михайла Архангела, що був теж однією з чорносотенних організацій

Союз Івана Архангела, що був теж однією з чорносотенних організацій

Надсяння, Підляшшя, Холмщина і Лемківщина, 16 серпня 1947 р. між СРСР і Польською Республікою було укладено договір про радянсько-польський державний кордон. У його основу лягли рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій, відповідно до яких кордон мав проходити в основному по «лінії Керзона», з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) у 5-8 км

Надсяння, Підляшшя, Холмщина і Лемківщина, 16 серпня 1946 р. між СРСР і Польською Республікою було укладено договір про радянсько-польський державний кордон. У його основу лягли рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій, відповідно до яких кордон мав проходити в основному по «лінії Керзона», з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) у 5-8 км

Надсяння, Підляшшя, Холмщина і Лемківщина, 16 серпня 1949 р. між СРСР і Польською Республікою було укладено договір про радянсько-польський державний кордон. У його основу лягли рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій, відповідно до яких кордон мав проходити в основному по «лінії Керзона», з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) у 5-8 км

Надсяння, Підляшшя, Холмщина і Лемківщина, 16 серпня 1945 р. між СРСР і Польською Республікою було укладено договір про радянсько-польський державний кордон. У його основу лягли рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій, відповідно до яких кордон мав проходити в основному по «лінії Керзона», з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) у 5-8 км

Надсяння, Підляшшя, Холмщина і Лемківщина, 18 серпня 1945 р. між СРСР і Польською Республікою було укладено договір про радянсько-польський державний кордон. У його основу лягли рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій, відповідно до яких кордон мав проходити в основному по «лінії Керзона», з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) у 5-8 км

55 % від довоєнної, а в радгоспах - 20 %; валовий збір зернових культур ледве досягав 46,9 % від довоєнного рівня, картоплі - 66,6 %, цукрового буряка - 21,6 %, соняшнику - 43,7 %, овочевих культур - 51,7 % тощо

70 % від довоєнної, а в радгоспах - 20 %; валовий збір зернових культур ледве досягав 46,9 % від довоєнного рівня, картоплі - 66,6 %, цукрового буряка - 21,6 %, соняшнику - 43,7 %, овочевих культур - 51,7 % тощо

50 % від довоєнної, а в радгоспах - 20 %; валовий збір зернових культур ледве досягав 46,9 % від довоєнного рівня, картоплі - 66,6 %, цукрового буряка - 21,6 %, соняшнику - 43,7 %, овочевих культур - 51,7 % тощо

72 % від довоєнної, а в радгоспах - 20 %; валовий збір зернових культур ледве досягав 46,9 % від довоєнного рівня, картоплі - 66,6 %, цукрового буряка - 21,6 %, соняшнику - 43,7 %, овочевих культур - 51,7 % тощо

60 % від довоєнної, а в радгоспах - 20 %; валовий збір зернових культур ледве досягав 46,9 % від довоєнного рівня, картоплі - 66,6 %, цукрового буряка - 21,6 %, соняшнику - 43,7 %, овочевих культур - 51,7 % тощо

423 тис. українців в Україні переселенців розселяли в основному в південних регіонах: Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Одеська області

403 тис. українців в Україні переселенців розселяли в основному в південних регіонах: Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Одеська області

583 тис. українців в Україні переселенців розселяли в основному в південних регіонах: Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Одеська області

489 тис. українців в Україні переселенців розселяли в основному в південних регіонах: Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Одеська області

483 тис. українців в Україні переселенців розселяли в основному в південних регіонах: Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Одеська області

«винищувальних батальйонів» становила 37,7 тис., у 1948 – 76 тис. бійців

«винищувальних батальйонів» становила 37,7 тис., у 1948 – 66 тис. бійців

«винищувальних батальйонів» становила 35,7 тис., у 1948 – 86 тис. бійців

«винищувальних батальйонів» становила 37,7 тис., у 1948 – 86 тис. бійців

«винищувальних батальйонів» становила 37,7 тис., у 1948 – 36 тис. бійців

1951 р. знову були перекриті військами, було здійснено операції з метою знищення керівних кадрів УПА

1947 р. знову були перекриті військами, було здійснено операції з метою знищення керівних кадрів УПА

1950 р. знову були перекриті військами, було здійснено операції з метою знищення керівних кадрів УПА

1948 р. знову були перекриті військами, було здійснено операції з метою знищення керівних кадрів УПА

1949 р. знову були перекриті військами, було здійснено операції з метою знищення керівних кадрів УПА

загибель від рук вояків УПА заступника міністра оборони Польщі генерала К. Свєрчевського 21 березня 1947 р.

загибель від рук вояків УПА заступника міністра оборони Польщі генерала К. Свєрчевського 28 березня 1947 р.

загибель від рук вояків УПА заступника міністра оборони Польщі генерала К. Свєрчевського 20 березня 1947 р.

загибель від рук вояків УПА заступника міністра оборони Польщі генерала К. Свєрчевського 18 березня 1947 р.

загибель від рук вояків УПА заступника міністра оборони Польщі генерала К. Свєрчевського 24 березня 1947 р.