вилучено 280 тис. га землі

вилучено 240 тис. га землі

вилучено 270 тис. га землі

вилучено 210 тис. га землі

вилучено 250 тис. га землі

Києві, Полтаві, Лубнах, Ніжині, Білій Церкві, а також Львові, її чисельність на початку революції сягала 6 тис. на кінець революції, у березні 1907 р. через репресії її чисельність зменшилася у двічі

Києві, Полтаві, Лубнах, Ніжині, Білій Церкві, а також Львові, її чисельність на початку революції сягала 9 тис. на кінець революції, у березні 1907 р. через репресії її чисельність зменшилася у двічі

Києві, Полтаві, Лубнах, Ніжині, Білій Церкві, а також Львові, її чисельність на початку революції сягала 10 тис. на кінець революції, у березні 1907 р. через репресії її чисельність зменшилася у двічі

Києві, Полтаві, Лубнах, Ніжині, Білій Церкві, а також Львові, її чисельність на початку революції сягала 7 тис. на кінець революції, у березні 1907 р. через репресії її чисельність зменшилася у двічі

Києві, Полтаві, Лубнах, Ніжині, Білій Церкві, а також Львові, її чисельність на початку революції сягала 8 тис. на кінець революції, у березні 1907 р. через репресії її чисельність зменшилася у двічі

добитися допомоги чужоземних країн, особливо США, підлеглий їм галицький крайовий провід, до якого входили С. Бандера, М. Лебедь, Я. Стецько, І. Климів, М. Климишин і Р. Шухевич, навпаки, трималися тактики революційних дій, а більшості з цих діячів було тільки трохи за 20 і вони не знали принижень та ганьби польського панування

добитися допомоги чужоземних країн, особливо Бельгії, підлеглий їм галицький крайовий провід, до якого входили С. Бандера, М. Лебедь, Я. Стецько, І. Климів, М. Климишин і Р. Шухевич, навпаки, трималися тактики революційних дій, а більшості з цих діячів було тільки трохи за 20 і вони не знали принижень та ганьби польського панування

добитися допомоги чужоземних країн, особливо Нідерландів, підлеглий їм галицький крайовий провід, до якого входили С. Бандера, М. Лебедь, Я. Стецько, І. Климів, М. Климишин і Р. Шухевич, навпаки, трималися тактики революційних дій, а більшості з цих діячів було тільки трохи за 20 і вони не знали принижень та ганьби польського панування

добитися допомоги чужоземних країн, особливо Литви, підлеглий їм галицький крайовий провід, до якого входили С. Бандера, М. Лебедь, Я. Стецько, І. Климів, М. Климишин і Р. Шухевич, навпаки, трималися тактики революційних дій, а більшості з цих діячів було тільки трохи за 20 і вони не знали принижень та ганьби польського панування

добитися допомоги чужоземних країн, особливо Німеччини, підлеглий їм галицький крайовий провід, до якого входили С. Бандера, М. Лебедь, Я. Стецько, І. Климів, М. Климишин і Р. Шухевич, навпаки, трималися тактики революційних дій, а більшості з цих діячів було тільки трохи за 20 і вони не знали принижень та ганьби польського панування

одержав понад 500 млн. крб., 1930 р. - 3,6 млрд., а 1934 р. - 6,8 млрд. крб.

одержав понад 500 млн. крб., 1930 р. - 2,6 млрд., а 1934 р. - 7,8 млрд. крб.

одержав понад 500 млн. крб., 1930 р. - 2,6 млрд., а 1934 р. - 6,4 млрд. крб.

одержав понад 500 млн. крб., 1930 р. - 2,6 млрд., а 1934 р. - 6,8 млрд. крб.

одержав понад 500 млн. крб., 1930 р. - 4,6 млрд., а 1934 р. - 6,8 млрд. крб.

листопада влада в усіх містах і місцевостях Східної Галичини перейшла до українців., а 5 листопада УНРада видала два звернення «До населення міста Львова» і «Український народе»

листопада влада в усіх містах і місцевостях Східної Галичини перейшла до українців., а 1 листопада УНРада видала два звернення «До населення міста Львова» і «Український народе»

листопада влада в усіх містах і місцевостях Східної Галичини перейшла до українців., а 2 листопада УНРада видала два звернення «До населення міста Львова» і «Український народе»

листопада влада в усіх містах і місцевостях Східної Галичини перейшла до українців., а 7 листопада УНРада видала звернення «До населення міста Львова»

листопада влада в усіх містах і місцевостях Східної Галичини перейшла до українців., а 9 листопада УНРада видала звернення «Український народе»

налічував 9440 чол., катеринославський 4686, харківський 7500, київський 3256 тощо

налічував 7440 чол., катеринославський 6686, харківський 6500, київський 3256 тощо

налічував 8440 чол., катеринославський 5686, харківський 7500, київський 4256 тощо

налічував 4440 чол., катеринославський 5686, харківський 3500, київський 7256 тощо

налічував 8440 чол., катеринославський 6686, харківський 6500, київський 3256 тощо

Радою Народних Міністрів, яка проіснувала до гетьманського перевороту 21 квітня 1918 р.

Радою Народних Міністрів, яка проіснувала до гетьманського перевороту 24 квітня 1918 р.

Радою Народних Міністрів, яка проіснувала до гетьманського перевороту 20 квітня 1918 р.

Радою Народних Міністрів, яка проіснувала до гетьманського перевороту 26 квітня 1918 р.

Радою Народних Міністрів, яка проіснувала до гетьманського перевороту 29 квітня 1918 р.

інтегральні націоналісти вважали, що їм нічого чекати від існуючого стану речей й тому необхідно вдатися до радикальних заходів або змінити його

військові націоналісти вважали, що їм нічого чекати від існуючого стану речей й тому необхідно вдатися до радикальних заходів або змінити його

політичні націоналісти вважали, що їм нічого чекати від існуючого стану речей й тому необхідно вдатися до радикальних заходів або змінити його

соціальні націоналісти вважали, що їм нічого чекати від існуючого стану речей й тому необхідно вдатися до радикальних заходів або змінити його

економічні націоналісти вважали, що їм нічого чекати від існуючого стану речей й тому необхідно вдатися до радикальних заходів або змінити його

голодомор став формою терору голодом, методом геноциду українського народу, засобом державного тиску на українське суспільство, яке до сьогодні відчуває його страшні наслідки

голодомор став формою терору голодом, методом геноциду українського народу, засобом морального тиску на українське суспільство, яке до сьогодні відчуває його страшні наслідки

голодомор став формою терору голодом, методом геноциду українського народу, засобом політичного тиску на українське суспільство, яке до сьогодні відчуває його страшні наслідки

голодомор став формою терору голодом, методом геноциду українського народу, засобом соціального тиску на українське суспільство, яке до сьогодні відчуває його страшні наслідки

голодомор став формою терору голодом, методом геноциду українського народу, засобом комуністичного тиску на українське суспільство, яке до сьогодні відчуває його страшні наслідки

1935 році в Україні було заарештовано 24 934 особи, у 1936 - 15 717, 1937 - 159 573, 1938 - 308 006, 1939 - 12 000, 1940 - близько 50 000 осіб

1935 році в Україні було заарештовано 24 934 особи, у 1936 - 15 717, 1937 - 259 573, 1938 - 108 006, 1939 - 12 000, 1940 - близько 50 000 осіб

1935 році в Україні було заарештовано 24 934 особи, у 1936 - 19 717, 1937 - 159 573, 1938 - 108 006, 1939 - 12 000, 1940 - близько 50 000 осіб

1935 році в Україні було заарештовано 27 934 особи, у 1936 - 15 717, 1937 - 159 573, 1938 - 108 006, 1939 - 12 000, 1940 - близько 50 000 осіб

1935 році в Україні було заарештовано 24 934 особи, у 1936 - 15 717, 1937 - 159 573, 1938 - 108 006, 1939 - 12 000, 1940 - близько 50 000 осіб