випадках доходило до відкритих селянських бунтів, які більшовицька влада придушувала збройною силою з використанням артилерії, бронетехніки, навіть авіації

випадках доходило до відкритих селянських бунтів, які більшовицька влада придушувала збройною силою з використанням бронетехніки, навіть авіації

випадках доходило до відкритих селянських бунтів, які більшовицька влада придушувала збройною силою з використанням артилерії, навіть авіації

випадках доходило до відкритих селянських бунтів, які більшовицька влада придушувала збройною силою з використанням артилерії, бронетехніки

випадках доходило до відкритих робітничих бунтів, які більшовицька влада придушувала збройною силою з використанням артилерії, бронетехніки, навіть авіації

по-новому була зредагована її програма, партія М. Міхновського, залишаючись на націонал-радикальних позиціях, сприйняла деякі консервативні ідеї

по-новому була зредагована її програма, партія М. Міхновського, залишаючись на націонал-радикальних позиціях, сприйняла деякі ліберальні ідеї

по-новому була зредагована її програма, партія М. Міхновського, залишаючись на націонал-радикальних позиціях, сприйняла деякі комуністичні ідеї

по-новому була зредагована її програма, партія М. Міхновського, залишаючись на націонал-радикальних позиціях, сприйняла деякі соціалістичні ідеї

по-новому була зредагована її програма, партія М. Міхновського, залишаючись на націонал-радикальних позиціях, сприйняла деякі плюралістичні ідеї

травні 1920 р. не принесли змін у становище ЗУНР, адже С. Петлюра змушений був відмовитись від будь-яких претензій на Поділля на користь Польщі

травні 1920 р. не принесли змін у становище ЗУНР, адже С. Петлюра змушений був відмовитись від будь-яких претензій на Підляшшя на користь Польщі

травні 1920 р. не принесли змін у становище ЗУНР, адже С. Петлюра змушений був відмовитись від будь-яких претензій на Полісся на користь Польщі

травні 1920 р. не принесли змін у становище ЗУНР, адже С. Петлюра змушений був відмовитись від будь-яких претензій на Східну Галичину на користь Польщі

травні 1920 р. не принесли змін у становище ЗУНР, адже С. Петлюра змушений був відмовитись від будь-яких претензій на Волинь на користь Польщі

поміщицькі землі, забирали в економіях майно, хліб, картоплю, сіно, рубали поміщицькі ліси, вимагали збільшення орендного земельного фонду і зниження орендної плати, відмовлялися сплачувати податки й викупні платежі, підпалювали маєтки, убивали поміщиків та управителів економій тощо

поміщицькі землі, чинили потрави посівів і сінокосів, забирали в економіях майно, хліб, картоплю, сіно, рубали поміщицькі ліси, відмовлялися сплачувати податки й викупні платежі, підпалювали маєтки, убивали поміщиків та управителів економій тощо

поміщицькі землі, чинили потрави посівів і сінокосів, забирали в економіях майно, хліб, картоплю, сіно, вимагали збільшення орендного земельного фонду і зниження орендної плати, відмовлялися сплачувати податки й викупні платежі, підпалювали маєтки, убивали поміщиків та управителів економій тощо

поміщицькі землі, чинили потрави посівів і сінокосів, забирали в економіях майно, хліб, картоплю, сіно, рубали поміщицькі ліси, вимагали збільшення орендного земельного фонду і зниження орендної плати, відмовлялися сплачувати податки й викупні платежі, підпалювали маєтки, убивали поміщиків та управителів економій тощо

поміщицькі землі, чинили потрави посівів і сінокосів, рубали поміщицькі ліси, вимагали збільшення орендного земельного фонду і зниження орендної плати, відмовлялися сплачувати податки й викупні платежі, підпалювали маєтки, убивали поміщиків та управителів економій тощо

франкомовний і єврейський пролетаріат міст, а також ті верстви українських робітників, які зрусифікувалися

італомовний і єврейський пролетаріат міст, а також ті верстви українських робітників, які зрусифікувалися

російськомовний і єврейський пролетаріат міст, а також ті верстви українських робітників, які зрусифікувалися

польськомовний і єврейський пролетаріат міст, а також ті верстви українських робітників, які зрусифікувалися

англомовний і єврейський пролетаріат міст, а також ті верстви українських робітників, які зрусифікувалися

у Москві із Головою РНК Росії В. Молотовим «Союзний робітничо-селянський договір між РСФРР та УСРР» в його вступній частині йшлося про незалежність і суверенність обох держав, а також необхідність згуртування сил для спільної оборони та господарського розвитку

у Москві із Головою РНК Росії Й. Сталіним «Союзний робітничо-селянський договір між РСФРР та УСРР» в його вступній частині йшлося про незалежність і суверенність обох держав, а також необхідність згуртування сил для спільної оборони та господарського розвитку

у Москві із Головою РНК Росії Г. Жуковим «Союзний робітничо-селянський договір між РСФРР та УСРР» в його вступній частині йшлося про незалежність і суверенність обох держав, а також необхідність згуртування сил для спільної оборони та господарського розвитку

у Москві із Головою РНК Росії Л. Кагановичем «Союзний робітничо-селянський договір між РСФРР та УСРР» в його вступній частині йшлося про незалежність і суверенність обох держав, а також необхідність згуртування сил для спільної оборони та господарського розвитку

у Москві із Головою РНК Росії В. Леніним «Союзний робітничо-селянський договір між РСФРР та УСРР» в його вступній частині йшлося про незалежність і суверенність обох держав, а також необхідність згуртування сил для спільної оборони та господарського розвитку

нестача кадрів

нестача матеріалу

нестача коштів

нестача людей

нестача продовольства

класу ворожого комуністичній доктрині і системі влади, проявилися у занесенні багатьох сіл і цілих районів на сумнозвісні так звані «чорні дошки» (винахід Л. М. Кагановича)

класу ворожого комуністичній доктрині і системі влади, проявилися у занесенні багатьох сіл і цілих районів на сумнозвісні так звані «зелені дошки» (винахід Л. М. Кагановича)

класу ворожого комуністичній доктрині і системі влади, проявилися у занесенні багатьох сіл і цілих районів на сумнозвісні так звані «коричневі дошки» (винахід Л. М. Кагановича)

класу ворожого комуністичній доктрині і системі влади, проявилися у занесенні багатьох сіл і цілих районів на сумнозвісні так звані «червоні дошки» (винахід Л. М. Кагановича)

класу ворожого комуністичній доктрині і системі влади, проявилися у занесенні багатьох сіл і цілих районів на сумнозвісні так звані «білі дошки» (винахід Л. М. Кагановича)

вони супроводжувались конфесійними тортурами відносно безпосередніх об’єктів терору, а з іншого - виступали ефективним засобом залякування широких мас населення

вони супроводжувались психологічними тортурами відносно безпосередніх об’єктів терору, а з іншого - виступали ефективним засобом залякування широких мас населення

вони супроводжувались політичними тортурами відносно безпосередніх об’єктів терору, а з іншого - виступали ефективним засобом залякування широких мас населення

вони супроводжувались моральними тортурами відносно безпосередніх об’єктів терору, а з іншого - виступали ефективним засобом залякування широких мас населення

вони супроводжувались морально-психологічними тортурами відносно безпосередніх об’єктів терору, а з іншого - виступали ефективним засобом залякування широких мас населення

Великої депресії 1929-1936 рр., що особливо дошкульно вдарила по населених українцями сільськогосподарських районах, а селяни терпіли не стільки від безробіття, скільки від катастрофічного падіння прибутків, спричиненого зменшенням попиту на їхню продукцію

Великої депресії 1929-1933 рр., що особливо дошкульно вдарила по населених українцями сільськогосподарських районах, а селяни терпіли не стільки від безробіття, скільки від катастрофічного падіння прибутків, спричиненого зменшенням попиту на їхню продукцію

Великої депресії 1930-1933 рр., що особливо дошкульно вдарила по населених українцями сільськогосподарських районах, а селяни терпіли не стільки від безробіття, скільки від катастрофічного падіння прибутків, спричиненого зменшенням попиту на їхню продукцію

Великої депресії 1929-1934 рр., що особливо дошкульно вдарила по населених українцями сільськогосподарських районах, а селяни терпіли не стільки від безробіття, скільки від катастрофічного падіння прибутків, спричиненого зменшенням попиту на їхню продукцію

Великої депресії 1929-1935 рр., що особливо дошкульно вдарила по населених українцями сільськогосподарських районах, а селяни терпіли не стільки від безробіття, скільки від катастрофічного падіння прибутків, спричиненого зменшенням попиту на їхню продукцію