З точки зору Семюеля Гантінгтона, спільність культури являє собою найважливішу передумову для:

На думку Семюеля Гантінгтона, цивілізація являє собою культурну спільність людей, яка має ряд характерних особливостей: мова, історія, релігія, звичаї, суспільні інститути.

Увідповідніть поняття, яке використовує Е. Тоффлер, та його значення:

Які з наведених тверджень про ринок розкривають позицію Е. Тофлера, а які ні?

Вкажіть на коректно сформульоване твердження про виробника-споживача (просьюмера), що розкриває позицію Е. Тофлера:

Що із переліченого НЕ відповідає поглядам Е. Тоффлера, обгрунтованим у главі 20 книги "Третя хвиля"?

Назвіть одним словом те, що Е. Тоффлер характеризує як посередника між виробником і споживачем, що забезпечує мережу обміну товарами і послугами між ними; те, що у цивілізації Другої Хвилі (індустріальному суспільстві) сприяло серед іншого розповсюдженню матеріалізму та віри в те, що економіка та економічна мотивація є головними силами в людському житті.

Під трансринковою цивілізацією, яка виникає як цивілізація Третьої Хвилі, Е. Тоффлер має на увазі щось на кшталт комуністичного суспільства К. Маркса, коли поступово зникатиме потреба не тільки у тому, щоб будувати, розширювати, вдосконалювати та інтегрувати ринок товарів і послуг, але потреба в існуванні ринку як такого. Адже виробник-споживач буде спроможний завдяки високим технологіям самостійно або з невеликою кількістю людей забезпечити усі свої потреби.

На думку Е. Тоффлера, економіка, в якій все більш видимим стає виробник-споживач, уможливлює створення нового стилю життя, який буде більш самодостатнім і розмаїтим, менш монотонним, більш творчо приємним, менш риночно-інтенсивним, ніж він був у межах попередньої цивілізації, яка будувала і розширювала ринок, заснований на принципі розподілення виробника і споживача.

Що із переліченого НЕ називає Е. Тоффлер як фактор розмивання межі між виробником і споживачем - важливої ознаки економіки цивілізації Третьої Хвилі?