В очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, материнка і

чорнобиль, горицвіт і звіробій, деревій і ромен, медунка і чемериця,

буркун і подорожник, кульбаба і молочай — все це росло на землі, по

болотах і на воді (М. Стельмах).

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А. Малишко).

Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі, і тиша в тиші, і тумани в полі (Б.Олійник).

На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах: скрізь уже запанувала тиша.

На річці, в лісі, на полі, — всюди німо, тихо (І. Нечуй-Левицький).

Зелена

байова керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на

шиї дорогі коралі, хрести, золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої

дівоцької вроди (П. Мирний).

Вода й повітря, блискавка, і грім, земна кора, і поклади підземні – все стане побудуванням струнким(М. Рильський).

Цікавила мене історія мистецтва, зокрема народні вироби: писанки, різьба по дереву (О. Гончар).

Всюди: в газетах, і на закликах, і на барвистих плакатах, – Сергій бачив свій портрет (С.Бабаєвський).

На борту «Азовця» зібрались люди різних професій: рибалки, інженери, працівники громадських організацій і рибопромислових установ (Д. Міщенко).

Усе: і це повітря, і покручені лози, і

зів’яла трава – все це мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя.

Цей тихий вечір, свіжість, копиця сіна,

внутрішній голос, що не змовкає

Усе навколо: дерева, птахи, люди сповнене

весняної, пружної, нестримної сили.

І все: і штурмуюче море, і голубіюче

небо, і далекі, ледь окреслені хмари, – пройняте легеньким серпанком рухливого

туману.

Той каштан попереду і той будинок, жайворон

і полин, запах гіркого меду і його незрозумілий потяг до того дому – все це

складало настрій, що його відчуваєш, прокинувшись у залитій сонцем кімнаті.

От і

виходили з Запоріжжя один за одним гетьмани козацькії: Тарас Трясило, Павлюк, Остряниця

– з мечем і пожежею супроти ворогів рідного краю.

Спів і голоси людей, шепіт і шелест, дихання й запах

ладану -

І все: і штурмуюче море, і

голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари пройняте легеньким серпанком

рухливого туману.

Вода, хмари, плав усе пливло, все безупинно неслося, шуміло,

блищало на сонці (О.

Під стріхою, у сінях, за вікном всюди виднілися великі й малі снопи і

пучечки висушених, дбайливо перев’язаних трав (В.

Чоловіки були

озброєні хто чим: ножами й косами, дехто шаблею чи списом, довбнями чи просто

окутими залізом палицями (В.

Поле, садок, городець все це існувало завдяки Теодорі  (В. Врублевська).

Весь степ, і

лиман, і озеро, і море все закуталось в якийсь чарівний світ, повилось прозорим

сизим туманом (І.

Квіття,

виноградні лози та листя, скіфські й сучасні мотиви в химерному поєднанні  - все

це він збирається подати на обласну виставку самодіяльних митців (О.

Професора вразило все і голос, і краса, але найбільш видався йому

незвичним вираз обличчя цієї дівчини (В.