Укажи, в якому році було скасовано кріпацтво в підросійській Україні

Укажи, чим відомий І. Гаспринський

Відомі українські підприємці В. Симоненко, Б. Ханенко й М. Терещенко були 

У Європі марксизм виник із робітничого руху, тоді як у Російській імперії його носієм стала

Укажи, яке видання мало назву «Громада»

Великими меценатами була сім’я Терещенків, власників цукрових заводів, які походили з м. Глухів. Девізом їхнього дворянського герба були слова “Прагнути до громадських справ”. Артем Терещенко був власником багатьох цукрових заводів. Його справу продовжили сини — Микола й Федір.

На своїх підприємствах вони створювали зразкові умови для роботи й життя своїх робітників.

Микола Терещенко віддавав значні кошти на будівництво й утримання закладів освіти, культури, охорони здоров’я, матеріально допомагав діячам української культури.

Федір і Надія Терещенки створили в Києві картинну галерею.

Брати Микола й Федір Терещенки виділили 425 тис. крб на будівництво й оснащення двох навчальних закладів професійного типу.

Варвара (дочка Миколи Терещенка) і Богдан (зять Миколи Терещенка) Ханенки передали 3145 цінних експонатів Художньому музею. Вони стали основою сучасних зібрань образотворчого мистецтва чотирьох київських музеїв:

• ім. Т. Шевченка (в колишньому будинку М. Терещенка);

• Національного художнього;

• "Київська картинна галерея";

• Західного та Східного мистецтва імені Варвари й Богдана Ханенків.

Основою сучасних зібрань образотворчого мистецтва чотирьох київських музеїв стали експонати, що передали

Обери прізвища відомих українських підприємців-благодійників

Визначним меценатом була сім’я Симиренків (Платон, Лев, Василь, Володимир).

Вони допомагали вченим, діячам літератури.

Платон Симиренко дружив із Тарасом Шевченком, виділив кошти на видання «Кобзаря». Захопився садівництвом і проводив селекційну роботу, яку продовжив після його смерті син Левко. На Всеросійській селекційній виставці 1890 р. отримав найвищу премію і став офіційним «королем садівництва» Російської імперії. Його прізвищем названо чудовий зимовий сорт яблук.

Василь Симиренко протягом 40 років передавав десяту частину прибутків на потреби української культури. На Черкащині він створив один із найкращих українських народних театрів. На власний кошт утримував майже всі українські газети й журнали підросійської України, фінансував історико-етнографічні експедиції, театральні трупи, сплачував стипендії відомим українським письменникам, ученим, діячам культури. Перед смертю він заповів величезні кошти на розвиток української науки й культури, а своє майно вартістю 15 млн крб передав, згідно із заповітом, фонду допомоги українським артистам, письменникам, живописцям.

За що Левко Симиренко отримав титул «короля садівництва»?

Меценатською діяльністю займалися й окремі українські поміщики. Таким був Григорій Павлович Ґалаґан. У своєму маєтку в селі Сокиринцях відкрив для селян перше в Україні позичково-ощадне товариство. З його допомогою було створено та діяло багато народних шкіл і ремісниче училище в Прилуках, інтернат. Він матеріально підтримував часопис «Київська старина», його коштом було видано чимало книг. У своєму маєтку зібрав велику колекцію книг, рукописів, живописних полотен.

Коли загинув його єдиний син Павло, Григорій у пам’ять про нього заснував у Києві навчальний заклад (колегію) його  імені, беручи на навчання й утримання здібних, але малозабезпечених юнаків. Тут навчалося та перебувало на повному утриманні 70 підлітків. Колегії він відписав у спадок земельні угіддя в Полтавській і Чернігівській губерніях. Навчальна програма колегії відповідала чотирьом старшим класам класичної гімназії та була зорієнтована не лише на ґрунтовне опанування предметів, а й на всебічний гармонійний розвиток учнів. Навчальний заклад мав у своєму розпорядженні добре обладнаний природничий кабінет, телескоп, фізичну лабораторію, музичний клас, багату бібліотеку. При ньому були власна лікарня, їдальня, спортивний зал, церква, музей, гуртожиток. Це був зразковий навчальний заклад усієї Російської імперії.

До роботи в колегії Павла Ґалаґана залучали викладачів університету Св. Володимира й кращих учителів київських гімназій.

Колегія припинила своє існування у 1917—1918 pp.

Він пожертвував свій маєток у с. Дігтярі для ремісничого училища (1876 p.). Завдяки йому в Прилуках було відкрито чоловічу й жіночу гімназії.

Обери з переліку благодійні заходи, здійснені Григорієм Ґалаґаном.

Укажи, упродовж якого часу здійснювала національно-просвітницьку діяльність «Руська трійця»