Шукаєте відповіді та рішення тестів для Д-Б Філософія (ГТІ, ФІМ)? Перегляньте нашу велику колекцію перевірених відповідей для Д-Б Філософія (ГТІ, ФІМ) в moodle.kdpu.edu.ua.
Отримайте миттєвий доступ до точних відповідей та детальних пояснень для питань вашого курсу. Наша платформа, створена спільнотою, допомагає студентам досягати успіху!
Віднесення певної філософської проблеми до конкретного розділу філософії часто буває доволі умовним, адже на одну і ту саму проблему можна подивитися з різних боків, а отже, вона буде стосуватися різних розділів. Наприклад, проблема пізнаваності має суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Якщо ми її формулюємо "Чи є у суб'єкта пізнання достатньо пізнавальних спроможностей, щоб отримати достовірне знання про світ як він існує сам по собі?", то вона може розглядатися в межах гносеології як філософської теорії пізнання. Якщо ж ми переформульовуємо цю ж проблему у такий спосіб: "Чи все із того, що існує, піддається пізнанню і чи взагалі у нас є прямий доступ до реальності?", у такому формулюванні вона ближча до онтології як філософської теорії реальності.
Чи правильними є такі міркування?
Кожна наука вивчає окрему частину реальності. Філософія намагається охопити всю реальність загалом, про що свідчить перелік її розділів і проблем, якими вона займається.
За останні століття різними науками накопичено стільки знань, що неминучою стає спеціалізація. М ожна все життя займатись фізикою чи філологією, але зрештою завжди залишиться щось непізнане, невідоме для конкретного дослідника.
З цього можна зробити висновок, що філософія як наука про все по суті є наукою ні про що.