Процес обробки води методом іонного обміну, в результаті якого відбувається обмін катіонів, називається аніонуванням.

Функціональні групи атомів іоніту не мають електричного заряду.

Здатність іонітів до іонного обміну пояснюється їх специфічною структурою, що складається з газоподібної нерозчинної у воді молекулярної сітки

Динамічна обмінна ємкість – визначається шляхом контакту в колбі певної кількості іоніту і розчину солей протягом 24-48 годин.

Іоніти з однотипними функціональними групами називаються монофункціональними, а що мають різні функціональні групи - поліфункціональними.

Суть іонного обміну заснована на здатності іонообмінних матеріалів або іонітів поглинати з розчину електроліту позитивно і негативно заряджені іони в обмін на еквівалентну кількість однойменно заряджених іонів іоніту.

Фізичнерозчинення - це гетерогенна хімічна реакція, продукти якої розчиняються в рідкому об’ємі.

Концентрація насичення - вказує на ємність розчинника, його здатність сприймати речовину, що розчиняється.

J=-dM/(F·dτ)=β·(C_s-C₁) - рівняння, що відображає закон Щукарьова.

Рушійною силою процесів розчинення рідиною з твердих матеріалів є різниця між концентрацією речовини, що розчиняється, біля поверхні твердого тіла і його середньою концентрацією в основній масі розчину.