Crowdly

Прочитайте

речення.

«А ти хто така? — трохи згодом питає він,

ковтаючи слова…Де ти взялася? звідкіля сюди прийшла?».

На місці крапок має стояти

Прочитайте

речення.

Народна мудрість говорить… «Не потрібен і

клад, коли в сім’ї лад».

На

місці крапок має стояти

Прочитайте

речення.

«Ваша усмішка – це посланець вашої доброї

волі,- пише Д. Карнегі і продовжує…Ваша усмішка – ніби сонце, що пробивається

крізь хмари».

На місці крапок

має стояти

Прочитайте

речення.

«Іди собі…»

гукнув голова, бачачи, що

в неї й річ відтяло.

На місці крапок має стояти

Виберіть

помилкове твердження:

якщо слова автора стоять усередині

прямої мови, то можливі три варіанти: «Пм,-са,-пм»; «Пм,-са.-Пм», «П.м,-са,-Пм».

слова автора після прямої мови записуємо

завжди з малої літери

після слів автора перед прямою мовою

ставимо двокрапку.

кожну репліку діалогу записуємо з нового

рядка, перед нею ставимо тире

епіграф у лапки не беремо

Пунктуаційну помилку

допущено в рядку

– Здоров, мій гнідий! – каже козак,

погладжуючи гнучку шию коня.

– Дивна дівчина, – погладив себе козак,

– годі її збагнути.

– Добрий кінь, – кажуть козаки, – День біжить, а

три лежить.

– Така та наша славна Україна, – твердить

хлопчина в умі.

«Це наше новосілля, – говорила Мотря, – завтра по дневі роздивимося

краще».

Що є сполучником у реченні

Казка

– це свіжий вітер,

роздмухує вогник дитячої мрії і мови.

відкритому полі видно журавля,

летить у вирій.

Сонце сідало за горами,

за високими тополями,

стояли на горі

Уважається,

велику чародійну силу має

непочата вода криниць.

Люблю

легенький запах диму,

лине

з лану.

Пунктуаційну

помилку допущено в реченні

Зрідка

пробіжить тут заєць, або спиниться на кручі вовк.

Мені

відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна.

Весна

була тепла: парувала земля, від перших листочків ішов тонкий аромат.

Війне

вітрець — дзвінка пшениця летить, кидається уплав.

Гаї

шумлять — я слухаю, хмарки біжать — милуюся

Укажіть речення з кількома

підрядними

Здається, що каштани уквітчували Київ завжди,

відколи постало місто-красень

на схилах Дніпра.

Він

тихенько наспівував пісню,

яку чув ще від

матері.

Що в пісні співається, те в житті збувається.

На новому місці хлопці почувалися так, неначе

вилізли з чорної нори на світло денне.

Відомо,

якою ціною давалися

людству пошуки нових світів.