Маєр-Абіх наполягає на потребі доповнення

першого просвітництва, тобто просвітництва щодо природної

рівності людей (їхньої рівності від народження), другим просвітництвом — щодо нашої природної спорідненості з усім

іншим світом. І подібно до того, як перше просвітництво було

спрямоване до витворення соціальних інституцій, покликаних

забезпечувати рівність людей, друге просвітництво має бути спрямоване на ствердждення більш загальної рівності. Якої?

Анатолій Єрмоленко вказує, що підставою для практичної філософії Маєр-Абіха і для його концепції відповідальності, докладно розробленої

у третьому розділі книжки (“Відповідальність за природу”), є

восьмищаблева етика сучасного американського філософа Вільяма Франкени. Маєр-Абіх наголошує на тому, що людина

відповідальна за різні аспекти реальності і дає їм відповідні назви. Зіставте ці назви та відповідні їм типи відповідальності.

Розподіліть характеристики принципів дискурсивної етики відповідно до їхніх назв.

Що Юрген Габермас називає метанормою?

Чи правильно говорити, що, згідно теорії Юргена Габермаса, аргументи можна назвати „трансцендентальними” в сторогому розумінні тільки тоді, коли вони адресуються дискурсам чи відповідним компетенціям, які мають настільки загальний характер, що не можуть бути заміненими функціональними еквівалентами й таким чином подібні аргументи виявляють неусувний характер передумов певних видів дискурсу?

Оберіть пункти, які характеризують “принцип дискурсу” (D).

Процес обґрунтування в межах дискурсивної етики Габермаса здійснюється в два етапи. Спочатку вводиться принцип „U” в якості аргументативного правила для практичних дискурсів, яке обґрунтовується в контексті прагматичних передумов аргументації взагалі. На другому етапі в перспективі загальних і необхідних умов аргументації виявляється загальна значущість принципу „U”, завдяки чому долається контекст окремої культури.

Чи правильно говорити, що зазначені загальні умови аргументації претендують на апріорний статус трансцендентальної дедукції в дусі критики розуму Канта, оскільки на сьогодні немає більш переконливої альтернативи?

Розподіліть компоненти дискурсивної етики за відповідними рівнями: езотеричним та екзотеричним.

Концепт дискурсивної етики висувається на місце етичного категоричного імператива Канта. Проте, на відміну від легітимаційного механізму етики Канта, дискурсивна етика є двоступеневою, що обумовлюється контрфактичним (позаемпіричним, апріорним) характером трансцендентальної комунікативної спільноти, яка править за трансцендентальну передумову аргументації.

Чи правильно говорити, що дискурсивна етика містить два рівні: езотеричний та екзотеричний?

Оберіть концепти, що становлять засади теоретичної конструкції дискурсивної етики.