зміни законодавчої бази, удосконалення зовнішніх зв’язків, скорочення обсягів виробництва.

зміни цілей організації, структури управління, техніки і технології, конструкції виробів, підвищення кваліфікації; 

звільнення некваліфікованих керівників, економії ресурсів, задоволення соціальних потреб;

підготовки і укладення договорів з постачальниками, споживачами, наборі персоналу, визначенні ринку продукції чи послуг;

адаптивністю, функціональністю, залежністю від результатів діяльності;

відносинами між лінійним і штабним персоналом, кількістю конфліктних ситуацій.

рівнем задоволення потреб ринку,  ефективно діючою системою постачальників та споживачів; 

швидкістю прийняття рішень, рівнем централізації функцій, співвідношенням чисельності керівників у рівнях управління, питомою вагою керівників у загальній чисельності прцюючих;

сила впливу організації на зовнішнє середовище і зміну його, участь у суспільних подіях;

сукупність економічних показників, що характеризують рівень організаційно-технічного розвитку підприємства;

раціональна організаційна структура управління, формальний та неформальний контроль у досягненні результатів діяльності організації;

  сукупність показників, що характеризують обсяг реалізації продукції, величину  прибутку, кількість працівників, рівень технологічного оновлення.

а) виконання функцій менеджменту;

б) установлення стандартів та критеріїв;

в) формування управлінського мислення;

г) створення неформальних груп в організації.

а) виконання конкретних державних законодавчих актів, інструкцій, норм

в) добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації;

г) відповідальність перед працівниками і засновниками підприємства щодо використання ресурсів.

б) надання правдивої і чесної інформації засобам масової інформації під час

б)  виконання конкретних державних законодавчих актів, інструкцій, норм

в)   використання   "чистих" джерел фінансування, своєчасні виконання

г)  відповідальність перед працівниками і засновниками підприємства щодо

а)  надання правдивої І чесної інформації засобам масової інформації під час

формуванні стилю керівництва, який відповідає оцінці ситуації, вирішенню її задач;

визначенні спільних якісних характеристик для всіх керівників, якостей підлеглих і оцінки ситуації. 

визнанні впливу особистих якостей керівника, як найбільш впливових на підлеглих; 

невизнанні рис і якостей “ефективного керівника”;

підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності.

використання адміністративних дій, просування по службі, мотивування підлеглих; 

законодавчих актів, рішень органів державного управління; 

функцій, методів, комунікацій, шляхом прийняття управлінських рішень;