У пацієнтів із соматоформними симптомами зазвичай добре розвинена здатність до символізації.

Алекситимія часто вважається ключовим предиктором психосоматичної вразливості.

Психоаналітична терапія психосоматичних розладів завжди передбачає медикаментозну підтримку.

A. Психосоматичні симптоми є наслідком пригніченої агресії, яка не знайшла символічного вираження.

Психосоматичні порушення виникають через порушення роботи гіпоталамо-гіпофізарної системи.

Неспроможність до емпатії у міжособистісних взаємодіях. 

Переоцінка власної значущості при одночасній чутливості до критики. 

Систематичне порушення норм і прав інших людей. 

Перфекціонізм та гіперконтроль поведінки інших.

Бажання бути в центрі уваги навіть за рахунок маніпуляцій. 

Поверхневість емоційних переживань і схильність до драматизації. 

Ідеї власної винятковості, що потребують постійного захоплення. 

Чітке дотримання правил як основа ідентичності. 

Дивні переконання чи магічне мислення. 

Постійна підозріливість без достатніх підстав.

Глибока емоційна холодність та дистанціювання від стосунків.

Навмисне обмеження соціальних контактів через страх відторгнення. 

Відсутність інтересу до близьких стосунків чи сексуальних контактів. 

Усі відповіді правильні.

Активне уникнення професійної діяльності через страх негативної оцінки. 

Надчутливість до критики в міжособистісних ситуаціях.

ГТР переважно не супроводжується ідеями провини, властивими для депресії. 

У РДР переважає періодичність епізодів, тоді як ГТР має більш стабільний, постійний перебіг.

ГТР зазвичай супроводжується тривогою, що є хронічною і не обмежується конкретними ситуаціями.

РДР часто характеризується ангедонією та тотальною емоційною спустошеністю.

ГТР обов’язково супроводжується суїцидальними ідеаціями на відміну від депресії.